Розвиток техніки залізничного транспорту в Російській імперії у другій половині ХІХ ст.
Анотація
Стаття присвячена розгляду особливостей розвитку залізниць та залізничного обладнання у другій половині ХІХ століття. Добре відомо, що залізничний транспорт у європейських країнах виник у XVIII ст., а ХІХ століття було періодом швидкого розвитку залізничних систем, залізничної технології та створення експлуатаційних технологій. Автор статті показує, що розвиток техніки залізничного транспорту в Російській імперії розпочався в 30-х роках XIX століття і проходив швидкими темпами. Зрозуміло, що спочатку використовувались іноземні технології, і іноземна технічна думка суттєво впливала на технологію. Оскільки вся політика царського уряду була спрямована на зменшення залежності країни від потенційних опонентів, ідея утворення Інституту корпусу інженерів шляхів сполучення отримала велику підтримку. Серед його випускників були такі відомі інженери, як П. П. Мельников, М. І. Липин, В. П. Соболевський, М. А. Белелюбський, Д. І. Журавський та інші, яким вдалося створити національну наукову школу у галузі залізничного транспорту. Майже всі проблеми вирішувались самостійно без допомоги іноземних фахівців. Серед них, на думку автора, найбільш значущими були «Верхня будова колії», «Розвиток систем сигналізації, централізації та блокування» та «Розвиток рухомого складу». На основі аналізу великої кількості джерел автор робить висновок про те, що у другій половині ХІХ століття розвиток промисловості в Російській імперії пройшов шляхом капіталістичних реформ. Розширення внутрішнього та зовнішнього ринків, активна внутрішня та зовнішня торгівля спричинили необхідність розвитку засобів зв’язку. Залізниці виявилися найбільш потужними та економічно ефективними. Вони з’єднували різні регіони, місця виробництва та споживання, полегшуючи, прискорюючи та скорочуючи витрати на доставку сировини та товарів. У 60-80-х роках XIX століття відбулося значне зростання залізничної мережі. Будівництво в основному велося за рахунок приватних акціонерних товариств. У цей період велику роль у будівництві та управлінні залізничними коліями відігравали іноземні спеціалісти, які не були зацікавлені у якісному розвитку російської залізничної мережі. Зі збільшенням попиту на цей новий вид транспорту виникла потреба в технічній модернізації всієї галузі.
Завантаження
Посилання
Kraskovskij, E. Ya., & Uzdin, M. M. (Eds.) (1994). Istoriya zheleznodorozhnogo transporta Rossii [The history of railway transport in Russia]. (Vol. 1). Sankt-Peterburg: «Ivan Fedorov» [in Russian].
Pershin, S. P. (1978). Razvitie stroitel'no-putejskogo dela na otechestvennyh zheleznyh dorogah [Development of construction and ways of communication business on domestic railways]. Moscow. [in Russian].
Zapiski RTO (1867). Osnovaniya dlya otkrytiya otdelenij RTO v guberniyah, utverzhdennye v zasedanii obshchego sobraniya 1 marta 1867 [The grounds for opening branches of the RTS in the provinces, approved at the general meeting on March 1, 1867]. Sankt-Peterburg [in Russian].
Zhurnal Obshchego sobraniya chlenov-uchreditelej KO RTO po sveklosaharnoj promyshlennosti ot 8 yanvarya 1871 g. (1871). [Journal of General Meeting of the foundation members of CDRTS for sugar beet industry from January 8, 1871]. Zapiski Kievskogo otdeleniya Russkogo tekhnicheskogo obshchestva – Notes of the Kiev branch of the Russian Technical Society, 1(1), 28-31 [in Russian].
Virginskij, B. C. (1938). Istoriya tekhniki zheleznodorozhnogo transporta [History of railway technology]. Moscow: Transzheldoryzdat [in Russian].
Stolpovskii, A. (1891). Principy elektricheskoj blokirovki poezdov i elektroblokirovochnyj apparat Simensa [Principles of electric train blocking system and Siemens' electric blocking device]. Inzhener – Engineer, 249-251 [in Russian].
Artobolevskij, I. I., & Blagonravov, A. A. (1975). Ocherki istorii tekhniki v Rossii (1861–1917). [Outlines on the history of engineering in Russia in 1861 - 1917]. Moscow: Nauka [in Russian].
Isaienko, O. I., & Isaienko, S. A. (2016). Solving the problem of power resources use: І. H. Aleksandrov’s engineer genius (30-ies of the 20th century). Istoriia nauky i tekhniky – History of science and technology, 6(9), 35-41. Retrieved from http://hst-journal.com/index.php/hst/article/view/152.
Pylypchuk, O. Ya., & Strelko, O. (2016). Ministr shliakhiv spoluchennia kniaz M. I. Khilkov (1834 -1909): zhyttia ta diialnist [The railway Minister, Prince M.I. Khilkov (1834-1909): the life and work activities]. Istoriia nauky i tekhniky – History of science and technology, 6(9), 48-55. Retrieved from http://hst-journal.com/index.php/hst/article/view/154 [in Ukrainian].
Pylypchuk, O. Ya., & Strelko, O. (2017). Kostiantyn Mykolaiovych Pos’ iet (1819–1899): life and activity (to the 200th birthday anniversary) [Kostiantyn Mykolaiovych Pos’iet (1819-1899): life and activity (to the 200th birthday anniversary)]. Istoriia nauky i tekhniky – History of science and technology. 7(10), 56-63. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-56-63 [in Ukrainian].
Pylypchuk, O. Ya., & Strelko, O. (2019). Work in the interests of rail transport: the second Minister of Railway Transport of the Russian Empire – Volodymyr O. Bobrynskyi (1869-1871). Istoriia nauky i tekhniky – History of science and technology, 9(1(14), 19-32. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2019-9-1(14)-19-32 [in Ukrainian].
Кількість переглядів: 1235 Кількість завантажень PDF: 622
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
