Формування комунікативістики, інформатики та кібернетики у 1940 – 1950 роки

Анотація

У статті розглядається процес становлення комунікативістики, теорії інформації, кібернетики та теорії ноосфери як комплексу нових наук в 1940-1950 роки. Метою статті є аналіз подій, коли в умовах Другої світовій війни особливо виразним періодом для формування нових революційних наукових теорій стали США. На основі наробок вчених Чиказької та Франкфуртської шкіл, теоретичних праць Т. Адорно, П. Лазарсфельда, Г. Лассуелла й багатьох інших вчених до 40-их років було закладено ґрунтовну базу для швидкого й широкомасштабного прориву в багатьох галузях знань і, насамперед, у тих, що були пов’язані з проблемами управління у машинних і людино-машинних середовищах, а також у технологіях комунікації на основі радіо та перших телепередач. Методологічною основою для комплексного розгляду широкомасштабних досліджень того часу став системний підхід і порівняльний аналіз причин та майбутніх наслідків від досягнень тих років для сучасності й подальшого розвитку ХХI сторіччя. Наукова новизна цього історичного дослідження полягає у комплексному показі взаємообумовленості та взаємодоповнюваності теоретичних і практичних розробок 40-х років для новітнього переосмислення їх значення в структурі концепції глобального управління, до створення якого підійшло людство перед початком 20-х років ХХI сторіччя. З початком Другої світової війни Н. Вінер під керівництвом В. Буша бере участь у розробках електронної обчислювальної машини для балістичних розрахунків та управління артилерійським вогнем і це змушує його приступити до досліджень загальних основ автоматичного управління та принципів від’ємних зворотних зв’язків у системах автоматичного регулювання. Ця робота призвела Н. Вінера до ідеї про єдність принципів управління в живих і неживих системах, що у свою чергу дало поштовх до формування кібернетичної концепції. На цьому підґрунті теоретичні піонерські розробки А. Тюрінга про принципи побудови “універсальної машини”, описаної ним ще у 1937 р., були як ніколи доречні. В середині 40-х років Дж. фон Нейман побудував першу цифрову електронну обчислювану машину, а А. Тюрінг з 1945 по 1947 роки на чолі групи співробітників розробив проект “електронного мозку” та першим підготував ряд програм і розпочав роботи з навчання електронних машин. К. Шенноном було закладено наукові засади подальшого розвитку теорії інформації й теорії комунікації, що дало потужний поштовх науковим дослідженням на багато десятиліть потому. Особливе значення має виникнення основ теорії ноосфери В. Вернадського, яка тільки в ХХI сторіччі набуває розуміння у поєднанні з комунікативістикою та загальною теорією управління. Цей комплекс основ нового наукового світобачення був вирішальним у процесі розвитку інформаційно-технологічної революції та становленні інформаційного суспільства у другій половині ХХ сторіччя. У наш час наукові ідеї того періоду стають теоретичною основою єдиної загальнопланетарної системи управління.