«Нариси з історії викопних копитних» академіка М. В. Павлової як феномен у світовій палеозоологічній науці (кінець ХІХ – поч. ХХ століть)
Анотація
Мета дослідження – розкрити основні напрямки досліджень академіка М. В. Павлової у наукових працях «Нариси з історії викопних копитних» в кінці ХІХ на початку ХХ століть, показати внесок цих робіт у світову палеозоологічну науку. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській історіографії комплексно досліджено життєвий шлях та наукову спадщину академіка М. В. Павлової в контексті розвитку палеозоології та реконструйовано її наукову біографію; подано історію вітчизняної палеозоології крізь призму діяльності М. В. Павлової та її наукової школи; проаналізовано опубліковані та рукописні праці вченої, що дало змогу поглибити знання щодо історії вітчизняної палеозоологічної науки та її вплив на розвиток світової науки. Засновником палеонтології, як наукової дисципліни вважається видатний Жорж Кюв’є . Також творили палеонтологію та її розділ палеозоологію, такі всесвітньовідомі вчені, як Альбер Годрі, Отнієл Марш, Едвард Коп, Володимир Ковалевський, Мельхіор Неймайр, Луї Долло, Генрі Осборн та інші. До цієї плеяди вчених-палеозоологів належить і наша співвітчизниця, академік Всеукраїнської академії наук М. В. Павлова (1854-1938). Встановлено, що Марія Василівна Павлова (у дівоцтві М. В. Гортинська) – це ціла епоха в розвитку палеозоології. Адже вона – видатний фахівець із вивчення викопних ссавців, організатор та популяризатор палеозоологічної науки. Марія Василівна – палеозоолог світового рівня, знаний фахівець в наукових колах, яка була особисто знайома з багатьма видатними палеозоологами, наприклад, Альбером Годрі, який був її учителем в Сорбонні, а з Генрі Осборном вона вчилась разом в цьому ж університеті, підтримувала з ним зв’язок і листувалась все життя. Перша в Російській імперії жінка-палеонтолог, жінка-професор, жінка-академік, завдяки якій вітчизняна палеонтологія виділилась у самостійну біологічну науку і яка своїми дослідженнями заклала фундамент розвитку палеонтології (палеозоології) в Україні. Працями з історії великої кількості груп викопних копитних завершився один із циклів робіт М. В. Павлової, який показав монофілетичний розвиток більшості груп копитних, численність третинних і четвертинних фаун на території Російської імперії та загалом України. Вона засвідчила значущість досліджень викопних ссавців для стратиграфічних побудов.
Завантаження
Посилання
Bessudnova, Z. A. (2004). Pavlova Mariya Vasilevna [Pavlova Mariya Vasilievna]. Pavlovskaya geologicheskaya shkola [Pavlov Geological School]. Moscow: Nauka, 21-26 [in Russian].
Bessudnova, Z. A. (2009). M. V. Pavlova i ee perepiska s zarubezhnyimi uchenyimi (po arhivnyim materialam) [Pavlova and her correspondence with foreign scholars (on archival materials)]. 200 let otechestvennoy paleontologii, Moskva, 20-22 oktyabrya 2009 g.). Paleontologicheskiy institut im. A. A. Borisyaka RAN [200 years of domestic paleontology, Moscow, October 20-22, 2009. Russian Academy of Sciences, A. A. Borisyak Paleontological Institute RAS]. (pp. 15-16). Moscow: PIN RAN [in Russian].
Chaurina, R. A. (2000). Mariya Vasilievna Pavlova [Mariya Vasilievna Pavlova]. Gazeta «Biologiya» – Newspaper "Biology", 34 [in Russian].
Deforzh, H. (2011). Akademik VUAN Mariya Vasilivna Pavlova (1854-1938) – vidatniy ukrayinskiy paleontolog [Academician VUAN Mariya Pavlova (1854-1938) – outstanding Ukrainian paleontologist]. Shistnadtsiata Vseukrainska naukova konferentsiia molodykh istorykiv osvity, nauky i tekhniky ta spetsialistiv: "Priorytety ukrainskoi nauky i tekhniky" – Sixteenth All-Ukrainian Scientific Conference Young historians of education, science and technology and specialists: "Priorities of Ukrainian science and technology". pp. 70–73. Kyiv [in Ukrainian].
Deforzh, H. V. (2012). Znachennya naukovoyi spadschini kiyivskih evolyutsiynih morfologiv dlya rozvitku suchasnoyi paleozoologiyi [Significance of the scientific decline of the Kiev European morphologists for the development of common paleozoology]. Istoriya nauki i biografistika : elektronniy naukoviy zbIrnik –History of Science and Biography: electronic scientific collection, 3,1-12. Retrieved from http://inb.dnsgb.com.ua/2012-3/12_deforz.pdf [in Ukrainian].
Deforzh, H. V. (2015a). Naukoviy dorobok M. V. Pavlovoyi (1854-1938) v konteksti rozvitku paleozoologiyi [Scientific work of M. V. Pavlova (1854-1938) in the context of the development of Paleozoology]. Poltava: TOV "ASMI" [in Ukrainian].
Deforzh, H. V. (2015b). Pro rol I mistse naukovoyi spadschini M. V. Pavlovoyi v konteksti rozvitku suchasnoyi biologichnoyi nauki. [About the role and place of the scientific heritage of M. V. Pavlova in the context of the development of modern biological science]. Istoriya nauki i tehniki – History of science and technology, 5(7), 133-144 [in Ukrainian].
Deforzh, H. V. (2019). Academician Mariya Pavlova on the historical development of Post-Tertiary Elephants from Tiraspol Gravel. Visnik Shidnoukrayinskogo natsionalnogo universitetu imeni Volodimira Dalya – Visnik of the Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, 6(254), pp. 9-14. http://doi.org/10.33216/1998-7927-2019-254-6-9-14 [in Ukrainian].
Khomenko, I. (1915). Russilonskiy yarus v srednem pliotsene Bessarabii [Roussillon Stage in the Middle Pliocene of Bessarabia]. Trudyi Bessarabskogo obschestva estestvoispyitateley i lyubiteley estestvoznaniya – Proceedings of the Bessarabian Society of Naturalists and Natural History Lovers, pp. 1–28 [in Russian].
Kotti, B. K. (2011). Paleozoologiya [Paleozoology]. Stavropol: SGU [in Russian].
Kovalevskiy, V. (1948). Paleontologiya loshadey [Horse paleontology]. pp. 149–254. Moscow: Izdatelstvo AN SSSR [in Russian].
Pavlov, A. P. (1924). O nekotoryih esche malo izuchennyih faktorah vyimiraniya [About some still little studied extinction factors]. M. V. Pavlova. Prichinyi vyimiraniya zhivotnyih v proshedshie geologicheskie epohi – Causes of extinction of animals in past geological eras. Moscow; Petrograd: Gosizdat, pp. 89-130 [in Russian].
Pavlow, M. (1887). Etudes sur l’histoire Paleontologique des ongules en Amerique et en Europe. I. Groupe primitif de l’eocene inferieur. Bulletin de la Société des naturalistes de Moscou, 1 (1), pp. 343-373 [in Russian].
Pavlow, M. (1888a). Etudes sur l’histoire Paleontologique des ongules en Amerique et en Europe. IІ. Le developpement des Equidae. Bulletin de la Société des naturalistes de Moscou, 1 (2), pp. 135-188 [in Russian].
Pavlow, M. (1888 b). Etudes sur l’histoire Paleontologique des ongules en Amerique et en Europe. ІІІ. Rhinoceridae et Tapiridae. Bulletin de la Société des naturalistes de Moscou, 2 (2), pp. 135-188 [in Russian].
Pavlow, M. (1889a). Etudes sur l’histoire Paleontologique des ongules en Amerique et en Europe. ІV. Chevaux pleistocenes de la Russie. Bulletin de la Société des naturalistes de Moscou, 1-4 (3), pp. 666-716 [in Russian].
Pavlow, M. (1889b). Etudes sur l’histoire Paleontologique des ongules en Amerique et en Europe. ІV. Hipparion de la Russie. Bulletin de la Société des naturalistes de Moscou, 1-4 (3), pp. 653-665 [in Russian].
Pavlow, M. (1890). Etudes sur l’histoire Paleontologique des ongules en Amerique et en Europe. VІ. Les Rhinoceridae de la Russie. Bulletin de la Société des naturalistes de Moscou, 3, pp. 653-716 [in Russian].
Pavlow, M. (1891a). Etudes sur l’histoire Paleontologique des ongules en Amerique et en Europe. V. Notice sur l’Hipparion crassum du Rodssillon. Bulletin de la Société des naturalistes de Moscou, 1-4 (5), pp. 161-164 [in Russian].
Pavlow, M. (1891b). Etudes sur l’histoire Paleontologique des ongules en Amerique et en Europe. VІ. Qu’est ce que c’est que l’Hipparion. Bulletin de la Société des naturalistes de Moscou, 1-4 (5), pp. 410-414 [in Russian].
Pavlow, M. (1901a). Etudes sur l’histoire Paleontologique des ongules en Amerique et en Europe. VІІ. Les Artiodactyles anciens. Bulletin de la Société des naturalistes de Moscou [in Russian].
Pavlow, M. (1901b). Etudes sur l’histoire Paleontologique des ongules en Amerique et en Europe. VІІІ. Selenodontes tertiaires de la Russi. Bulletin de la Société des naturalistes de Moscou, 2-3 (17), pp. 200-221 [in Russian].
Pavlow, M. (1903a). Procammelus du Gouvernemen de Kherson. Zapiski Novorossiyskogo. obschestva estestvoispyitateley – Notes of the Novorossiysk Society of Naturalists [in Ukrainian].
Pavlow, M. (1903b). Protohippus en Russie. Bulletin de la Société des naturalistes de Moscou, 1-4 (17), pp. 173-182 [in Russian].
Pavlow, M. (1906). Etudes sur l’histoire Paleontologique des ongules en Amerique et en Europe. ІX. Selenodontes postertiaires de la Russie. Mémoires de l'Académie impériale des sciences de St. Pétersbourg. Série. VІІІ., 1 (20), pp. 1-85 [in Russian].
Pavlow, M. (1925). Nouvelles donnees scientifiques sur la position de l’Hipparion dans la ligne chevaline (Suite). Bulletin de la Société des naturalistes de Moscou, 103 pp. [in Russian].
Pavlova, M. V. (1899). Iskopaemyie slonyi [Fossil elephants]. St. Petersburg: tipografiya I. N. Skorohodova [in Russian].
Pavlova, M. V. (1924). Prichinyi vyimiraniya zhivotnyih v proshedshie geologicheskie epohi [Causes of extinction of animals in past geological eras]. Moscow; Petrograd: Gosudarstvennoe izdatelstvo [in Russian].
Smirnov, N. G. (2013). K istorii arheozoologii v Rossii [On the history of archeozoology in Russia]. Zoologicheskiy zhurnal – Zoological Journal, 9(92), pр. 1152-1161 http://doi.org/10.7868/S0044513413090146 [in Russian].
Zagrebaeva, V. N. (2015). Pavlova Mariya Vasilevna: 1854-1938: Biograficheskaya spravka [Pavlova Mariya Vasilievna: 1854-1938: Biographical information] Informatsionnyie sistemyi «Arhivyi Rossiyskoy akademii nauk» (IS ARAN) – Information Systems "Archives of the Russian Academy of Sciences" (IS ARAS). Fund 311, 496 [in Russian].
Кількість переглядів: 1158 Кількість завантажень PDF: 451
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
