Правотворча діяльність Київського юридичного товариства в галузі залізничного транспорту
Анотація
Дослідження наукової спадщини Київського юридичного товариства, яке працювало в Київському університеті Св. Володимира у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., на сьогодні носить актуальний характер рамках розвитку громадянського суспільства в Україні. Різноманітність його наукових напрямків говорить про невтомне бажання членів Товариства вдосконалити вітчизняне законодавство, вирішити низку юридичних проблем і сприяти розвиткові юридичної науки на українських землях. У даній статті досліджено, які проблеми в галузі залізничного транспорту активно розглядалися на засіданнях Київського юридичного товариства. Висвітлено основні кроки у створенні єдиного залізничного законодавства в Російській імперії в другій половині ХІХ ст., яке було обов’язковим до виконання усіма залізницями країни. Розглянуто роль Комісії з вивчення залізничної справи в Росії Е. Т. Баранова, яку було створено з метою вивчення питання про стан залізничної справи в країні. Показано, що до складу Комісії входили провідні вчені і громадські діячі країни – А. Ф. Коні, С.Ю. Вітте, А.А. Вендрих, М.М. Аннєнков та інші. Зазначено, що основною метою діяльності Комісії було зібрання необхідних матеріалів з іноземної і вітчизняної залізничної і судової практики, які можна було б максимально вивчити за участі представників науки, торгівлі, військової справи і промисловості з метою створення Загального статуту залізниць Російської імперії, який став першим кодифікованим джерелом права саме у залізничній справі. Відображено, як КЮТ приймало участь у даному процесі. Проаналізовано виступи окремих вчених на засіданнях Товариства – О. Ф. Кістяківського, Д. І. Піхна, М. Є. Країнського, А. Г. Должанського, О. Ф. Квачевського з проблем залізничної судової практики, в яких вони вносили свої пропозиції, обговорювали можливості відповідних змін у у рамках розвитку залізничної галузі і вели дискусії. Крім того, розкрито історію створення Загального статуту залізниць, його зміст і значення для залізничної справи Російської імперії, що стало першим кроком у формуванні єдиного правового поля на усій мережі вітчизняних залізниць.
Завантаження
Посилання
F-rg, M. (1879). V mire nauki [In the world of science]. Kievskij listok – Kiev leaflet. 24 oktyabrya 1879 g., 1-2 [in Russian].
Gross O. (2011). Pervyj ustav zheleznyh dorog [The first charter of railways]. Severnaya magistral' – Northern Highway. 22.04.2011. 14 polosa. Retrieved from https://www.gudok.ru/zdr/179/?ID=655127&archive=26591 [in Russian].
Guansyan, C. H. (2016). Transport i ekonomicheskoe razvitie Rossii v ХІХ – nachale ХХ veka [Transport and economic development of Russia in the ХІХ – early ХХ centuries]. Istoriko-ekonomicheskie issledovaniya – Historical and Economic Studies .17(4), 645-696. https://doi.org/10.17150/2308-2588.2016.17(4).645-696 [in Russian].
Klimov I. P. (2017). Istochniki transportnogo prava v Sovetskom gosudarstve (oktyabr' 1917 – 1920) [Sources of transport law in the Soviet state (October 1917 – 1920)]. Aktual'nye problemy rossijskogo prava – Actual problems of Russian law , 4 (77), 11-18 [in Russian].
Protokol zasedaniya № 9 Kievskogo yuridicheskogo obshchestva ot 15 sentyabrya 1879 g. [Protocol of the meeting #9, Kyiv Legal Society, 15 september 1879]. (1880). Universitetskie izvestiya – University news, 2, 55-66 [in Russian].
Protokol zasedaniya № 9 Kievskogo yuridicheskogo obshchestva ot 15 sentyabrya 1879 g. [Protocol of the meeting #9, Kyiv Legal Society, 15 September 1879]. (1880). Universitetskie izvestiya – University news, 2, 59 [in Russian].
Pylypchuk O. (2019). The rights of juveniles in civil procedure (the 2nd half of the ХІХ century). Іstorіya nauki і tekhnіki – History of Science and Technology. 9(1(14)), 120-129. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2019-9-1(14)-120-129 [in Ukrainian].
Кількість переглядів: 961 Кількість завантажень PDF: 389

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.




