Правотворча діяльність Київського юридичного товариства в галузі залізничного транспорту

Анотація

Дослідження наукової спадщини Київського юридичного товариства, яке працювало в Київському університеті Св. Володимира у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., на сьогодні носить актуальний характер рамках розвитку громадянського суспільства в Україні. Різноманітність його наукових напрямків говорить про невтомне бажання членів Товариства вдосконалити вітчизняне законодавство, вирішити низку юридичних проблем і сприяти розвиткові юридичної науки на українських землях. У даній статті досліджено, які проблеми в галузі залізничного транспорту активно розглядалися на засіданнях Київського юридичного товариства. Висвітлено основні кроки у створенні єдиного залізничного законодавства в Російській імперії в другій половині ХІХ ст., яке було обов’язковим до виконання усіма залізницями країни.  Розглянуто роль Комісії з вивчення залізничної справи в Росії Е. Т. Баранова, яку було створено з метою вивчення питання про стан залізничної справи в країні. Показано, що до складу Комісії входили провідні вчені і громадські діячі країни – А. Ф. Коні, С.Ю. Вітте, А.А. Вендрих, М.М. Аннєнков та інші. Зазначено, що основною метою діяльності Комісії  було зібрання необхідних матеріалів з іноземної і вітчизняної залізничної і судової практики, які можна було б максимально  вивчити за участі представників науки, торгівлі, військової справи і промисловості з метою створення Загального статуту залізниць Російської імперії, який став першим кодифікованим джерелом права саме у залізничній справі. Відображено, як КЮТ приймало участь у даному процесі. Проаналізовано виступи окремих вчених  на засіданнях Товариства – О. Ф. Кістяківського, Д. І. Піхна, М. Є. Країнського, А. Г. Должанського, О. Ф. Квачевського з проблем залізничної судової практики, в яких вони вносили свої пропозиції, обговорювали можливості відповідних змін у у рамках розвитку залізничної галузі і вели дискусії. Крім того, розкрито історію створення Загального статуту залізниць, його зміст і значення для залізничної справи Російської імперії, що стало першим кроком у формуванні єдиного правового поля на усій мережі вітчизняних залізниць.