Забутий внесок Я. Є. Пуркинє в стоматологію
Анотація
Мета: ім'я Яна Євангеліста Пуркинє (німецькою мовою Пуркіньє), який народився в Богемії в 1787 році і помер у Празі в 1869 році, в основному пов'язане з відкриттями в гістології та спеціалізованих областях медицини, таких як ембріологія, гістологічні методи, офтальмологія, кардіологія та нейрофізіологія. Ця коротка стаття представляє невеличкий звіт про його життя, згадує його досягнення в біології та медицині, а також у політиці та літературі своєї країни (він був обраний до Сейму Богемії, але також він складав вірші та важливі переклади з німецької, французької та італійської мови на чеську), і детально вивчає його внесок у стоматологію. Матеріали та методи: основний внесок Пуркинє в стоматологію, який зосереджувався на ембріології та стоматологічній гістології, ендодонтії та пародонтології, простежується у двох дисертаціях латинською мовою, які захищали його учні (Мейер Фраенкель та Ісаак Рашков) в Університеті Бреслау в 1835 році: ми представляємо короткий огляд кожної з них з висвітленнням основних інноваційних висновків. Результати: дві дисертації містять неабиякі, але нажаль забуті внески у стоматологію. Серед цих внесків ми можемо вказати наступні дослідження: зубного цементу (substantia ostoidea), утворення зубного нальоту, характеру оптичних ілюзій смуг Гунтера‒Шрегера, “емалевої пульпи”, з якої емаль розвиватиметься, субодонтобластичного нервового сплетіння, яке є причиною чутливості зубів, предентину, органічної природи процесу утворення емалі, дентину і утворення емалі в протилежних напрямках, наявності мембрани альвеоли (наприклад, періодонт). Висновки: після розгляду основних нововведень, які ці дві дисертації внесли в стоматологію, рівень особистої участі Пуркинє в обох стає очевидним. Обидва його вихованці визнали свій борг перед Пуркинє, а також відомі сучасні вчені, такі як Олександр Насміт, Сер Річард Оуен, Сер Джеймс Педжет, які не сумнівалися, що він був авторм ідей, висловлених в цих двох маленьких трактатах.
Завантаження
Посилання
Anonymous. (1870). Johann Evangelista Purkinje – obituary. Proceedings of the Royal Society of Medicine, 19, IX-XII.
Cox, C. F., Yamaguchi, H., Suzuki, S., Akimoto, N., Ruby, J. D., Maeda, N., & Momoi, Y. (2017). How histology enriched endodontics as a specialty & nurtured pulp biology: our endodontic continuum from 1528 into the 1900’s – Part I. Dental, Oral and Craniofacial Research, 6, 1–9. https://doi.org/10.15761/DOCR.1000226
Cavero, I., Guillon, J. M., & Holzgrefe, H. H. (2017). Reminiscing about Jan Evangelista Purkinje: a pioneer of modern experimental physiology. Advances in Physiology Education, 41(4), 528–538. https://doi.org/10.1152/advan.00068.2017
Davies, M. K., & Hollman, A. (1996). Jan Evangelista Purkinje (1787–1869). Heart, 76(4), 311. https://dx.doi.org/10.1136%2Fhrt.76.4.311
Eiselt, T. (1859). Purkyněs Arbeiten. Eine literarhistorische Skizze (1818–1859). Vierteljahrschrift fur die Praktische Heilkunde, 16(3), 1–20.
Foster, B. L. (2017). On the discovery of cementum. Journal of Periodontal Research is, 52(4), 666–685. https://doi.org/10.1111/jre.12444
Fraenkel, M. (1835). De penitiori dentium humanorum structura observations. Pressburg: Diss Vratislaviae.
Grätzer, J. (1889). Lebensbilder hervorragender schlesischer Ärzte aus den letzten vier Jahrhunderten. Breslau: Schottlaender.
Henry, J. J. (1953). Jan Evangelista Purkyně Czech scientist and patriot (1787–1869). Journal of the Royal Society of Medicine, 46(11), 933–940. https://doi.org/10.1177/003591575304601108
Jay, V. (2000). The extraordinary career of Dr. Purkinje. Archives of pathology & laboratory medicine, 124(5), 662‒663. https://doi.org/10.1043/0003-9985(2000)124%3C0662:TECODP%3E2.0.CO;2
Haas, L. F. (1994). Jan Evangelista Purkinje (1787–1869). Journal of neurology, neurosurgery, and psychiatry, 57(7), 777. https://doi.org/10.1136/jnnp.57.7.777
Nasmyth, A. (1839). Researches on the developement, structure, and diseases of the teeth. London: Churchill.
Owen, R. (1840). Odontography or a treatise on the comparative anatomy of the teeth; their physiological relations, mode of development, and microscopic structure, in the vertebrate animals. London: Bailliere.
Paget, J. (1842). Report on the chief results obtained by the use of the microscope in the study of human anatomy and physiology. London: Churchill.
Posner E. (1969). J. Evangelista Purkynĕ (1787-1869). British medical journal, 3(5662), 107–109. https://doi.org/10.1136/bmj.3.5662.107
Purkinje, J. E. (1919–1985). Opera omnia (Sebrané spisy) (Vol. 1-13). Praha: Academia.
Purkinje, J. E. (1819). Beiträge zur Kenntniss des Sehens in subjectiver Hinsicht. Dissertation, Prague.
Purkinje, J. E. (1820). Beiträge zur näheren Kenntnis des Schwindels aus heautognostischen Daten. Medizinische Jahrbüchern des Oesterreichisches Staates, 6(2), 79–125.
Purkinje, J. E. (1823). Commentatio de examine physiologico organi visus. Vratislaviae: W. Junk.
Purkinje, J. E. (1825). Beobachtungen und Versuche zur Physiologie der Sinne. Neue Beiträge zur Kenntniss des Sehens in subjektiver Hinsicht. Berlin: G. Reimer.
Purkinje, J. E. (1830a). Symbolae ad ovi avium historiam ante incubationem. Lipsiae: L. Voss.
Purkinje, J. E. (1830b). De cellulis antherarum fibrosis, nec non De grano rum pollinarium formis, commentatio phytotomica. Vratislaviae: J. D. Gruson.
Purkinje, J. E., & Valentin, G. G. (1835). De phaenomeno generali et fundamentali Motus vibratorii continui in membranis cum externis tum internis animalium plurimorum et superiorum et inferiorum ordinum obvii. Wratislaviae: L. Freund.
Purkinje, J. E., & Pappenheim S. (1838). Vorläufige Mittheilungen aus einer Untersuchung über künstliche Verdauung. Archiv für Anatomie, Physiologie und Wissenschaftliche Medicin, 1–14.
Purkinje, J. E. (1834). Der microtomische Quetscher, ein bei microscopischen Untersuchungen unentbehrliches Instrument. Archiv für Anatomie, Physiologie und Wissenschaftliche Medicin, 385–391.
Raschkow, I. (1835). Meletemata circa mammalium dentium evolutionem. Vratislaviae: M. Friedlaender.
Schweitzer, P. (1991). Jan Evangelista Purkinje (Purkině). Clinical cardiology, 14(1), 85–86. https://doi.org/10.1002/clc.4960140119
Sykora, O. (1988). Jan Evangelista Purkynĕ (1787–1869): physiologist, literary figure, statesman and pioneer dental morphologist. Bulletin of the history of dentistry, 36(1), 1–7.
Szpilczynski, S. (1971). Johann Evangelista Purkyně’s contribution to the advance of the natural science and medicine. Organon, 8, 199–205.
Vilímek, J. (1887). Jan Ev. Purkyně. Zlatá Praha, 4(37), 581.
Wade, N. J., & Brožek, J. (2001). Purkinje's vision: The dawning of neuroscience. London: Psychology Press.
Кількість переглядів: 2038 Кількість завантажень PDF: 505
Авторське право (c) 2020 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
