Створення першого в світі криголаму арктичного класу “Єрмак” та аналіз значення результатів його перших експедицій для дослідження Арктики
Анотація
У даній статті, авторами вирішено завдання розгляду та періодизації етапів розробки та створення першого в світі криголаму арктичного класу “Єрмак”, а також аналізу етапів підготовки та результатів його перших експедицій у дослідженнях Арктики. Системний аналіз історичних джерел та біографічних матеріалів дозволив відокремити та всебічно розглянути умови та передісторію подій, що передували розробці та створенню криголаму “Єрмак”. Дана оцінка ролі віце-адмірала Степана Осиповича Макарова у цих подіях. Проаналізовано участь Сергія Юлійовича Вітте, Дмитра Івановича Менделєєва, Петра Петровича Семенова-Тянь-Шанського у підготовці та реалізації перших арктичних експедицій криголаму “Єрмак”. Розглянуто та проаналізовано оцінку барона Фердинанда Фердинандовича Врангеля, щодо особистого внеску віце-адмірала Степана Осиповича Макарова та результатів перших арктичних експедицій криголаму “Єрмак” під його командуванням. Перші полярні експедиції показали, що ідея віце-адмірала Степана Осиповича Макарова про криголамний флот є життєздатною і вимагала подальшого розвитку. Показано, що результати перших арктичних експедицій “Єрмак” дозволили значно розвинути знання у різних наукових галузях дослідження Арктики та Землі: топографії; астрономії; метеорології; гідрології; геології; магнетизму; зоології; ботаніці. Під час підготовки статті використано хронологічний, порівняльний прийом історичних знань, класифікацію, систематизацію історичних джерел та бібліографічного матеріалу. Використання цих методів і підходів до наукового дослідження дозволило відстежити життєвий шлях і професійну діяльність віце-адмірала Степана Осиповича Макарова, систематично та критично оцінити використані джерела, виділити основні моменти сучасного стану вивчення предмета та результати дослідження. попередників, конкретизувати найбільш перспективні напрямки досліджень, надати характеристику попередніх робіт з цього питання та чітко відокремити питання, які ще не були до цього часу вирішені.
Завантаження
Посилання
Avkhadeev, V. R. (2018). Northern Sea Route: development of legal regulation. Kutafin University Law Review, 5(1), 240–255. Retrieved from https://kulawr.msal.ru/jour/article/view/58.
Chapple, A. (2020, January 11). How Russia’s icebreakers came to dominate the frozen seas. Retrieved from https://www.rferl.org/a/the-story-of-russian-icebreaker-ships/30363257.html
Czernyadjeva, I. V., Afonina, O. M., & Kholod, S. S. (2020). Mosses of the Franz Josef Land Archipelago (Russian Arctic). Arctoa, 29(2), 105–123. https://doi.org/10.15298/arctoa.29.09
Eger, C. (2015, May 27). The coldest boat in the Russian Navy. Retrieved from https://laststandonzombieisland.com/tag/first-icebreaker/.
Fyfe, H. C. (1900). To the poles by ice-breaking steamer. Strand magazine: an illustrated monthly, 19(109), 33–40. Retrieved from https://www.proquest.com/openview/d973f49cb7d81b29/1?pq-origsite=gscholar&cbl=1984.
Gaidai, O., & Srogosz, T. (2021). Occurrence and fighting of infectious diseases in the polish territories in 1807. Przeglad Nauk Historycznych, 20(1), 321–341. https://doi.org/10.18778/1644-857X.20.01.12
Gogorev, R. M., & Samsonov, N. I. (2016). The genus Chaetoceros (Bacillariophyta) in Arctic and Atarctic. Novosti sistematiki nizshikh rastenii – Novitates Systematicae Plantarum non Vascularium, 50, 56–111. https://doi.org/10.31111/nsnr/2016.50.56
Gulston, A. (1901). Some notes on the Baltic and Arctic Voyages of the “Ermack” in 1899. Scottish Geographical Magazine, 17(4), 175–185. https://doi.org/10.1080/00369220108733239.
Gutnyk, M., Tverytnykova, E., & Sklyar, V. (2019). Commercialization of scientific activity at a higher technical school of east ukraine in the late 19th and early 20th century. Acta Baltica Historiae et Philosophiae Scientiarum, 7(3), 125–138. https://doi.org/10.11590/abhps.2019.3.05
Hill, R. C., & Coburn, J. L. (1961). A design study for a polar icebreaker (Doctoral dissertation, Massachusetts Institute of Technology). https://core.ac.uk/download/pdf/36705307.pdf
Lockerby, P. (2011, October 15). The Icebreaker Yermak. Retrieved from https://www.science20.com/chatter_box/icebreaker_Yermak-83623.
Makarov, S. O. (1898). Otchet ob osmotre letom 1897 goda, po porucheniiu Ministra Finansov S. Yu. Witte, morskogo puti na reki Ob’ i Enisei [An Account of the Inspection of the Sea Route to the Rivers Ob´ and Enisei in the Summer of 1897, Commissioned by Minister of Finance S. Yu. Witte]. St. Petersburg: V. Kirshbaum.
Palibin, I. V. (1903a). Botanical results of the icebreaker “Yermak” cruise in the Arctic Ocean during summer 1901. Bulletin of the St. Petersburg Botanical Garde, 3(2), 29–48 [in Russian].
Palibin, I. V. (1903b). Botanical results of the icebreaker “Yermak” cruise in the Arctic Ocean during summer 1901. Bulletin of the St. Petersburg Botanical Garde, 3(3), 73–87 [in Russian].
Palibin, I. V. (1903c). Botanical results of the icebreaker “Yermak” cruise in the Arctic Ocean during summer 1901. Bulletin of the St. Petersburg Botanical Garde, 3(5), 135–167 [in Russian].
Palibin, I. V. (1903d). Botanical results of the icebreaker “Yermak” cruise in the Arctic Ocean during summer 1901. Bulletin of the St. Petersburg Botanical Garde, 3(6), 171–176 [in Russian].
Palibin, I. V. (1904). Botanical results of the icebreaker “Yermak” cruise in the Arctic Ocean during summer 1901. Bulletin of the St. Petersburg Botanical Garde, 4(4), 71–78 [in Russian].
Palibin, I. V. (1906a). Botanical results of the icebreaker “Yermak” cruise in the Arctic Ocean during summer 1901. Bulletin of the St. Petersburg Botanical Garde, 6(3), 90–102 [in Russian].
Palibin, I. V. (1906b). Botanical results of the icebreaker “Yermak” cruise in the Arctic Ocean during summer 1901. Bulletin of the St. Petersburg Botanical Garde, 6(5–6): 159–183 [in Russian].
Ruksha, V. (2000). Russian experience in ensuring regular navigation along the Northern Sea Route. In The 21st Century – Turning Point for the Northern Sea Route? (pp. 185–187). Springer: Dordrecht. https://doi.org/10.1007/978-94-017-3228-4_30
Saunders, D. (2017). Captain Wiggins and Admiral Makarov: commerce and politics in the Russian Arctic (1874–1904). Polar Record, 53(271), 427–435. https://doi.org/10.1017/S0032247417000377
Skrydlov, A. Y. (2019). N. A. Nordenskiöld’s Polar Expeditions and the Russian Society (To the 140th anniversary of the first voyage through the Northeast Passage). IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 302(1), 012003. https://doi.org/10.1088/1755-1315/302/1/012003
Strelko, O. (2021). Stages of development, improvement and application of equipment for welding in space, created with the participation of ukrainian scientists. [Etapy rozwoju, ulepszania i stosowania sprzętu do spawania w kosmosie, tworzonego z udziałem ukraińskich naukowców] Studia Historiae Scientiarum, 20, 263–283. https://doi.org/10.4467/2543702XSHS.21.010.14041
Strelko, O., & Pylypchuk, O. (2021). Apollon Konstantinovich Krivoshein: The last Railway Minister of the Russian Empire in the era of Emperor Alexander III. West Bohemian Historical Review, 11(1), 1–23. Retrieved from https://dspace5.zcu.cz/bitstream/11025/44889/1/WBHR_2021_1-5-24.pdf
Strelko, O., Berdnychenko, Y., Pylypchuk, O., Pylypchuk, O., Sorochynska, O., & Horban, A. (2021). Historical milestones in the development and creation of radio frequency inductively coupled plasma torches. 2021 IEEE 3rd Ukraine Conference on Electrical and Computer Engineering, UKRCON 2021 – Proceedings (pp. 578–583). https://doi.org/10.1109/UKRCON53503.2021.9575482
Sukhova, N. G., & Skrydlov, A. Y. (2018). The Russian geographical society and the polar studies in the second half of the 19th century. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 180(1), 012001. https://doi.org/10.1088/1755-1315/180/1/012001
The Imperial Russian Geographical Society Herald (1897, February 18). Council Meeting Journal, 1, 114–115 [in Russian].
The Imperial Russian Geographical Society Herald (1897, March 30). General Assembly Journal, 5, 401–402 [in Russian].
Tyne & Wear Archives & Museums (2013, November 27). Tyne & Wear Archives & Museums Blog. Retrieved from https://blog.twmuseums.org.uk/the-icebreaker-ermack-a-great-tyne-built-ship/.
Wrangel, F. F. (1913). Vice-Admiral Stepan Osipovich Makarov: Biographical sketch. Part 2. St. Petersburg: printing house of the Naval Ministry in the Main Admiralty.
Кількість переглядів: 1448 Кількість завантажень PDF: 490
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
