Характеристика грунтових доріг кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. та проєкт першої дерев’яної колійної дороги як попередників залізничних шляхів Буковини

Анотація

В історії буковинського суспільного життя 40–50-х років ХІХ ст. важливе місце займала гостра боротьба за впровадження залізничного транспорту. Ця боротьба протікала в умовах поглиблення кризи феодально-кріпосницької системи і розвитку капіталізму в Австрійській імперії. Примітивна середньовічна техніка перевезення вантажів і пасажирів водними шляхами і ґрунтовими дорогами, яка сторіччями задовольняла потреби феодально-кріпосницької Буковини, на початку ХІХ ст. все більше і більше ставала гальмом на шляху економічного і соціально-політичного прогресу буковинського краю. Початок транспортної революції в Англії мав величезний суспільний резонанс в Австро-Угорщині. Цьому сприяла наявність в даному періоді наукових зв’язків, що активно розвивалися, між австрійськими, західноєвропейськими і американськими вченими, інженерами і техніками. Бо новітні засоби транспортування поширювалися в першій половині ХІХ ст., в першу чергу, в промислово розвинутих регіонах Європи. В цих районах були кошти для будівництва шляхів сполучення, адже завдяки останнім могло розвиватися різне виробництво. Сьогодні для нас мають важливий історичний інтерес ті проєкти, які стосувалися будівництва характерних на ту пору засобів транспортування на аграрних землях, де промисловості майже не було. І до таких аграрних земель в першій половині ХІХ ст. в австрійській державі належала Буковина. Метою даної статті є ґрунтовний аналіз характеристик грунтових доріг кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. та проєкту першої дерев’яної колійної дороги  як попередників залізничних шляхів Буковини. Для досягнення поставленої мети, авторами спочатку виконано огляд процесу будівництва мережі залізниць в Австрійській імперії, за період першої половини 1830-х – другої половини 1850-х років. У порівнянні з досвідом появи та розбудови перших мереж залізниць у Австрійській імперії загалом, наведено аналіз стану та характеристик ґрунтових доріг Буковини. Увага уряду до розвитку шляхів Буковини пояснювалася військово-стратегічним та торгово-економічним і політичним значенням їх для Австрійської імперії. У кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. на території Буковини було споруджено ряд державних трактів, які, перетинаючи край, забезпечували військовий взаємозв’язок двох австрійських провінцій – Галичини та Трансильванії, а також впритул підходили до кордонів Російської імперії та Дунайських князівств. У той же час вони сприяли відновленню значно призупиненого торгового руху Буковиною. Розглянуто першу спробу створити дерев’яну колійну дорогу, як прототип та попередник залізниці на Буковинських землях. Показано, що сама така ідея, безумовно, відіграла свою роль у формуванні стратегії розвитку краю в головах австрійських і буковинських чиновників, та стала передвісником подальшого будівництва магістральних та регіональних залізниць на Буковині.