Природничо-математичні видання Наддніпрянщини кінця ХІХ – початку ХХ століття: Становлення технології навчання як науки

Анотація

У статті визначена роль «Журналу елементарної математики», «Вісника дослідної фізики та елементарної математики» й видавництва «Матезіс» у трансформації сукупності знань про технології викладання природничо-наукових дисциплін у науку. При організації дослідження для змістовного аналізу його предмету використовувався аналіз інформації видань та узагальнення поданих у публікаціях елементів природничо-математичних знань і систематизація описів технології викладання природничо-математичних дисциплін. У процесі проведення кількісного аналізу використовувалися квантифікація тексту, збирання емпіричних даних, їх узагальнення та математико-статистична обробка. У результаті проведеного дослідження матеріалів обох журналів та продукції видавництва «Матезіс» протягом всього періоду їхнього функціонування автори дійшли таких висновків. По-перше, протягом 1886–1925 рр. на сторінках авторитетних видань тодішньої Російської імперії, які функціонували на території Наддніпрянщини – «Журналу елементарної математики», «Вісника дослідної фізики та елементарної математики» й книжкових виданнях видавництва «Матезіс» – активно розвивалися ідеї технологій викладання природничо-математичних дисциплін, видавалися та обговорювалися змісти підручників та методичних посібників з математики та природничих наук, аналізувалися особливості підготовки вчителів, започатковувалися й фіксувалися методичні школи видатних науковців та методистів, рецензувалися навчальні програми. Це свідчить про те, що завдяки діяльності обох журналів і видавництва створювалися реальні умови для змістовного й технологічного забезпечення перехідного періоду від етапу формування методичних підходів до етапу наукового обґрунтування технології викладання природничо-математичних дисциплін в середній школі у глобальному контексті її формування як науки. Сумарні обсяги видань, кількість їхніх статей та книг, якість виконання та широта охоплення змістового наповнення природничо-математичних дисциплін свідчать про здатність редакцій виконувати заплановані заходи щодо продукування змістовного та методичного забезпечення викладання та розповсюдження науково-популярних видань для мотивації широких верст молоді (і старших представників населення) вивчати математику, фізику, астрономію, біологію, хімію та географію. Обидві редакції журналів та керівництво видавництва усвідомлювали важливу роль практики у вивченні природничо-математичних дисциплін – за всіма аналізованими інституціями більше четвертої частини обсягу всіх видань було виділено для задачного матеріалу та лабораторних практикумів. Важливим компонентом публікацій стали статті та книги методичного характеру, в яких розкривалися особливості технології навчання, уточнювалася предметна термінологія, організовувалися дискусії щодо моделей навчання, висвітлювалися особливості виступів відомих математиків та природодослідників на різного рівня з’їздах та конгресах, поширювалася педагогічна та наукова спадщина відомих вчених.