Колоніальна технополітика в Нідерландській Ост-Індії: Дослідження гідроелектроенергетики на плантації Паманоекан та Чіасемланден
Анотація
Це дослідження присвячене історичному розвитку технологій гідроелектроенергетики в Нідерландській Ост-Індії на початку XX століття, з особливим акцентом на плантацію Паманоекан та Чіасемланден, нині частини плантацій регіону VIII Тамбаксарі-Сіатер у Субанзі, Західна Ява. Метою є дослідження трансформації водної інженерії – від традиційних місцевих зрошувальних систем до сучасних зрошувальних мереж і, зрештою, до гідроелектростанцій. Дослідження також розглядає процес технологічної адаптації, роль колоніальних інженерів, походження технічних компонентів та механізми роботи гідроелектростанцій у ширшому контексті політики етичності та колоніальної технократії. Використано метод історичної археології, поєднуючи текстові архіви та матеріальні залишки для інтерпретативного наративу. Приватні колоніальні плантації розглядаються як простори, де реалізовувалось домінування над природними ресурсами. Польові дослідження охоплювали три гідроелектростанції – Чіямбе, Ґунунгтуа та Чінанглінг, доповнені різноманітними текстовими джерелами: газетами, інженерними журналами, промовами та протоколами нідерландських інженерів, колоніальними водними нормативами, буклетами компаній, геологічними дослідженнями та картами плантацій. Аналіз застосовує концепцію технополітики, розглядаючи технологію не як нейтральний інструмент, а як невід’ємну частину політико-економічних стратегій колоніального правління. Виявлено, що три гідроелектростанції розширили колоніальну інфраструктурну мережу після реалізації зрошувальних проектів на Паманоекан ен Чіасемланден. Політика Етичності забезпечила «цивілізаційний» наратив, що легітимізував технічну раціоналізацію. Через інженерне регулювання водних потоків колоніальні адміністрації та приватні підприємства, за посередництвом інженерів, зробили річки вимірюваними та контрольованими, підтримуючи промислове виробництво на базі плантацій, одночасно зберігаючи традиційне місцеве вирощування рису для самозабезпечення. Отже, розвиток гідроелектричних технологій на Паманоекан ен Чіасемланден був не лише технічним досягненням, а й технополітичним проєктом, який мобілізував водні ресурси для консолідації економічної продуктивності через мережі приватних підприємств, технократичних агентств та міжнародних постачальників обладнання.
Завантаження
Посилання
Agentschap Heemaf Soerabaia. (1920). Het Nieuws van Den Dag Voor Ned-Indie, 16 [in Dutch].
Agentschap Heemaf Soerabaia. (1922). Het Nieuws van Den Dag Voor Ned-Indie, 4 [in Dutch].
Allerhand, A. (2020). Hydroelectric Power: The First 30 Years [History]. IEEE Power and Energy Magazine, 18(5), 76–87. https://doi.org/10.1109/MPE.2020.2999791
Allied Geographical Section. (1945). Power stations and distribution network. http://hdl.handle.net/1959.1/1196163
Balai Besar Wilayah Sungai Citarum. (2016). Rencana Pengelolaan Sumber Daya Air Wilayah Sungai Citarum [Citarum River Basin Water Resources Management Plan]. https://sda.pu.go.id/balai/bbwscitarum/wp-content/uploads/2016/11/Rencana-Pengelolaan-Sumber-Daya-Air-WS-Citarum.pdf [in Indonesia]
Bemmelen, V. (1934). Geologische Kaart van Java [Peta Geologi Pulau Jawa]. Dienst van den Mijnbouw in Nederlandsch-Indie [in Dutch].
Broersma. (1938). The Short History of The Pamanoekan Tjiassem. Centrale Bibliotheek Kon. Inst. v.d. Tropen Amsterdam.
Bruno, L. C. (2023). Natural resources and economic growth: comparing nineteenth century Scandinavia and twentieth century Southeast Asia. Scandinavian Economic History Review, 71(1), 58–79. https://doi.org/10.1080/03585522.2021.1984298
Bussy, J. H. De. (1925). Handboek voor Cultuur- en Handelsondernemingen in Nederlands-Indië [Handbook for Cultivation and Trading Companies in the Dutch East Indies].[in Dutch].
Carnbee, P. M. van, Cronenberg, F., & Wolff. (1853). Kaart van de Afdeeling Krawang [Map of Krawang]. Van Haren Noman & Kolff; A.J. Bogaerts. https://historicalmaps.yale-nus.edu.sg/catalog/bodleian-0470. [in Dutch].
Christie, J. W. (2007). Water and rice in early Java and. In A World of Water (pp. 235–258). BRILL. https://doi.org/10.1163/9789004254015_010
Cramer, C. G. (1914). De Ingenieur In Nederlands Indie op Etechnisch en Sociaal Gebied [The Engineer in the Dutch East Indies on Technical and Social Issues]. Uitgevers en Drukkers Maatschappij van F. van Rossen. [in Dutch].
De opening van de Indische Technische Hoogeschool [The opening of the Indie Technical College]. (1920, July). Het Nieuws van Den Dag Voor Ned-Indie, 13. [in Dutch].
Departement van Gouvernementsbedrijven. (1924). De Waterkrachtregelingen in Nederlandsch-Indie [Hydropower Regulations in the Dutch East Indies]. Landsdrukkerij. [in Dutch].
Editor N. v. d. D. v. N. I. (1912). een onslag [a dismissal]. Het Nieuws van Den Dag Voor Ned-Indie, 6. [in Dutch].
Fadlurrahman, M. G. H. (2023). Pembangkit Listrik Tenaga Air Ubrug Sukabumi [Ubrug Sukabumi Hydroelectric Power Plant]. Panalungtik, 6(2), 83–96. https://doi.org/https://doi.org/10.55981/panalungtik.2023.4046. [in Indonesia].
Floud, R., & Byatt, I. C. R. (1980). The British Electrical Industry, 1875-1914. The Economic History Review, 33(4), 633. https://doi.org/10.2307/2594818
Groothoff, A. (1918). Eenige Mededeelingen over de Waterkrachtindustrie in Scandinavië en over het Waterkrachtvraagstuk in Nederlandsch-Indië [Various Communications on the Hydropower Industry in Scandinavia and on the Hydropower Issue in the Dutch East Indies]. De Ingenieur, 18–33. [in Dutch].
Groothoff, A. (1921). Verrichtingen en verwachtingen op waterkrachtgebled in Ned-Indie [Operations and expectations in the hydropower sector in the Dutch East Indies]. De Ingenieur, 36(48), 945–953. [in Dutch].
Hermawan, I. (2016). Bangunan PLTA Bengkok dan Dago Bandung [Bengkok and Dago Hydroelectric Power Plant Facilities in Bandung]. PURBAWIDYA: Jurnal Penelitian Dan Pengembangan Arkeologi, 1(2), 195. https://doi.org/10.24164/pw.v1i2.54. [in Indonesia].
Hermsen, R. (2014). Waterkracht centrale Lamadjan in Nederlands Indië (1924-1934) [Lamadjan hydroelectric power station in the Dutch East Indies (1924-1934)]. Willemsmithistorie.Nl. [in Dutch].
Hermsen, Rudo. (2011). 130 jaar elektriciteit in Nederland (Kinderdijk 1886 - 2016) [130 years of electricity in the Netherlands (Kinderdijk 1886–2016)]. Willemsmithistorie.Nl. https://www.willemsmithistorie.nl/65-willemsmithistorie/uitgelicht/495-1e-elektrische-centrale-kinderdijk-125-jaar-19-04-1886-19-04-2011. [in Dutch].
Hermsen, Rudo. (2015). Transformatoren voor Waterkrachtcentrale Tjidjambe in Nederlands Indië (1920) + foto’s anno 2017 (Rochmat Selamat) I [Transformers for the Tjidjambe Hydroelectric Power Plant in the Dutch East Indies (1920) + photos from 2017 (Rochmat Selamat)]. Willemsmithistorie.Nl. [in Dutch].
Hermsen, Rudo, & Ahlers, W. (2008). Smit Slikkerveer De historie van Smit Slikkerveer (1882 - 2018) [The history of Smit Slikkerveer (1882 - 2018)]. Willemsmithistorie.Nl. [in Dutch].
Het Droogdok voor Soerabaja [The Dry Dock for Surabaya]. (1913, July). Bataviaasch Nieuwsblad, 4. [in Dutch].
Hommes, L., & Boelens, R. (2018). From natural flow to ‘working river’: hydropower development, modernity and socio-territorial transformations in Lima’s Rímac watershed. Journal of Historical Geography, 62, 85–95. https://doi.org/10.1016/j.jhg.2018.04.001
Hughes, T. P. (1983). Networks of Power: Electrification in Western Society, 1880-1930. The Johns Hopkins University Press.
Imadudin, I. (2014). Dampak Kapitalisme Perkebunan Terhadap Perubahan Kebudayaan Masyarakat di Kawasan Subang 1920-1930 [The Impact of Plantation Capitalism on Cultural Change in Subang, 1920-1930]. Patanjala : Jurnal Penelitian Sejarah Dan Budaya, 6(1), 65. https://doi.org/10.30959/patanjala.v6i1.187. [in Indonesia].
Indie West-Java’s Rijstpellerijen [Indie West Java's Rice Mills]. (1947). Algemeen Indisch Dagblad De Preangerbode, 2. [in Dutch].
Kartodirdjo, S. (1990). Pengantar Sejarah Indonesia Baru: Sejarah Pergerakan Nasional dari Kolonialisme sampai Nasionalisme (Jilid 2) [Introduction to the History of Modern Indonesia: The History of the National Movement from Colonialism to Nationalism (volume 2)]. Gramedia. [in Dutch].
Kholis Sofiah, A. N., & Hakim, A. (2020). Sejarah PLTA Lamajan Pangalengan Sebagai Situs Peninggalan Belanda di Kabupaten Bandung Tahun 1925 [The History of Lamajan Pangalengan Hydroelectric Power Plant as a Dutch Heritage Site in Bandung Regency in 1925]. Historia Madania: Jurnal Ilmu Sejarah, 4(1), 129–146. https://doi.org/10.15575/hm.v4i1.9192. [in Dutch].
Kuitenbrouwer, M. (1991). The Netherlands and the rise of modern imperialism: colonies and foreign policy, 1870-1902. Berg.
Kus, A. (2019). Redfining Ways of Living with Water by Adopting Tradisional Sundanese Knowledge (pp. 1–10).
Ley, J. N. van der. (1924). Waterkracht [Hydropower]. De Indische Bodem. [in Dutch]
Lith, P. A. van der, Spaan, A. J., & Fokkens, F. (1900). Drinkwater. In Nederlandsch-Indie (pp. 471–472). [in Dutch]
Maassen, C. C. J., & Hens, A. P. G. (1934). Agrarische Regelingen voor het Gouvernementsgebied van Java en Madoera [Agricultural Regulations for the Government Region of Java and Madura]. Drukkerij Ruygrok & Co. [in Dutch].
Macfarlane, D., & Kitay, P. (2016). Hydraulic Imperialism: Hydroelectric Development and Treaty 9 in the Abitibi Region. American Review of Canadian Studies, 46(3), 380–397. https://doi.org/10.1080/02722011.2016.1228685
Maw, P., Wyke, T., & Kidd, A. (2012). Canals, rivers, and the industrial city: Manchester’s industrial waterfront, 1790-1850 1. The Economic History Review, 65(4), 1495–1523. https://doi.org/10.1111/j.1468-0289.2011.00609.x
McCawley, P. (1971). The Indonesian electric supply industry [Australian National University]. https://doi.org/https://doi.org/10.25911/5d7a26a0ad2b2
Moon, S. (2007). Technology and Ethical Idealism: a history of development The Nedhetlands East Indies (Studies in). CNWS Publications.
Nispen & Ravesteijn, W. (2009). The Road to an Empire: Organisation and Technology of Road Construction in The Dutch East Indies, 1800–1940. Journal of Transport History, 30(1), 40–57.
Numans, J. G. (1918). Een En Ander Over Irrigatiewerken op Java [A Few Thoughts on Irrigation Works in Java]. Nederlandsch-Indie Oud & Nieuw, 1–16. [in Dutch].
Nuralia, L. (2016). Peran Elit Pribumi dalam Eksploitasi Kapitalisme Kolonial: Komparasi antara Prasasti dan Arsip [The Role of Indigenous Elites in Colonial Capitalist Exploitation: A Comparison between Inscriptions and Archives]. PURBAWIDYA: Jurnal Penelitian Dan Pengembangan Arkeologi, 4(1), 39. https://doi.org/10.24164/pw.v4i1.66. [in Indonesia].
Opening der Tjoeroegagoeng-werken [Official opening of the Tjoeroegagoeng Dam]. (1933). De Sumatera Post, 14. [in Dutch].
Opening Tjoeroegagoeng [Official opening of the Tjoeroegagoeng]. (1932, December). De Koerir. [in Dutch].
Orser, C. E., & Fagan, B. M. (1995). Historical Archaeology. Harper Collins College.
Oud-Alblas, J.-J. B. Van. (2012). Missionaries of Modernity: Technocratic Ideals of Colonial Engineers in The Netherlands Indies and The Philippines, 1900-1920. The State University of New Jersey.
Oudemans. (1914). Java Residentie Batavia (Afdeeling Krawang) Blad 35 (p. 35) [Java Residence Batavia (Krawang Division) Page 35]. Landsarchief Batavia. [in Dutch].
P & T Land. (1954). The P.&T. Lands, P.T. P & T Land.
Pamanoekan en Tjiasemlanden [Pamanoekan en Tjiasem Land]. (1955). Kon.Inst van Land en Volkenkunde. [in Dutch].
Parveen, S., & Faisal, I. M. (2002). People versus Power: The Geopolitics of Kaptai Dam in Bangladesh. International Journal of Water Resources Development, 18(1), 197–208. https://doi.org/10.1080/07900620220121756
Pranata, G., & Akbar, I. R. (2022). Tinjauan Historis: Toponimi Nama Kabupaten Subang [Historical Review: Toponymy of Subang Regency]. Tarikhuna: Journal of History and History Education, 4(2), 104–113. https://doi.org/10.15548/thje.v4i2.4809. [in Dutch].
Prestasi, A. T., & Kim, B. (2020). Living with Nature: Water Stories of Kampung Naga. Spool, 7(2), 59–76. https://doi.org/https://doi.org/10.7480/spool.2020.2.5047
Rajovic, G., & Bratanovskii, S. (2022). To the Issue of Electrification of the Caucasus at the beginning of the XX century. Bylye Gody, 17(4). https://doi.org/10.13187/bg.2022.4.2001
Ravesteijn, W. (2007). Between Globalization and Localization: The Case of Dutch Civil Engineering in Indonesia, 1800-1950. Comparative Technology Transfer and Society, 5(1), 32–64. https://doi.org/10.1353/ctt.2007.0017
Ravesteijn, W. (2018). Engineering the Dutch Empire: Irrigation, the Colonial State and Ideology in Java 1832-1942. Eburon Academic.
Rechtzaken [Lawsuits]. (1917, November). Bataviaasch Nieuwsblad. [in Dutch].
Rigg, J. (1862). A Dictionary of The Sunda Language of Java. Lange & Co.
Roelofsen, P. A. (1916). Waterkracht Een Middel tot Meer Vruchtdragende Bodemexploit Atie [Hydropower: A Means to More Fruitful Land Use]. Druk N. V. Mij. Vorkink. [in Dutch].
Roy, N., Sutradhar, R., Mandal, S., Sarma, R., & Debnath, K. (2022). Operational and Economic challenges due to Run-of-River (RoR) Hydro and ways to address the challenges. 2022 4th International Conference on Energy, Power and Environment (ICEPE), 1–6. https://doi.org/10.1109/ICEPE55035.2022.9798383
Salgot, M., & Soler, M. A. (2015). Old mills’ hydraulics in the upper Amadorio River, Relleu (Marina Baixa), Alacant, Spain. International Journal of Global Environmental Issues, 14(3/4), 275. https://doi.org/10.1504/IJGENVI.2015.071866
Sandick, R. A. van. (1920). De Opening van de Indische Technische Hoogeschool [The Opening of the Indie Technical College]. De Ingenieur, 35, 624–627. [in Dutch].
Silitonga, P. H. (1973). Peta Geologi Lembar Bandung, Jawa Barat [Geological Map of Bandung, West Java]. Pusat Penelitian dan Pengembangan Geologi. [in Indonesia].
Slikkerveer, M. de L. (1937). Synchrone Draaistroomgeneratoren voor Aandrijving door Stoom en Waterturbines [Synchronous Three-Phase Generators for Steam and Water Turbine Drive Systems]. In Gedenkboek Aangeboden aan Prof. Dr. Ing. h.c. C. Feldmann (pp. 241–247). Uitgeverij Waltman. [in Dutch].
Soebang. (1930). Bataviaasch Nieuwsblad, 6. [in Dutch].
Stibbe, D. G. (1939). Electriciteitsvoorziening [Electricity supply]. In Encyclopaedie Nederlandsch-Indie (pp. 1924–1942). [in Dutch].
Stibbe, D. G., & Spat, C. (1927). Waterkracht en Electriciteit [Hydropower and Electricity]. In Encyclopaedie Nederlandsch-Indie (p. 309). Martinus Nijhoff - E.J. Brill. [in Dutch].
Sumardjo, J. (2019). Struktur Filosofis Artefak Sunda [The Philosophical Structure of Sundanese Artifacts]. Kelir. [in Dutch].
Tang, S., Chen, J., Sun, P., Li, Y., Yu, P., & Chen, E. (2019). Current and future hydropower development in Southeast Asia countries (Malaysia, Indonesia, Thailand and Myanmar). Energy Policy, 129, 239–249. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.02.036
U.S. Departement of The Interior Bureau of Reclamation Power Resource Office. (2005). Reclamation Managing Water in The West: Hydroelectric Power. U.S. Departement of The Interior Bureau of Reclamation Power Resource Office.
Uitbreiding Hollandsche electrische zaken in Indië [Expansion of Dutch electrical businesses in the Dutch East Indies]. (1920). De Preangerbode, 6. [in Dutch].
Viollet, P.-L. (2017). From the water wheel to turbines and hydroelectricity. Technological evolution and revolutions. Comptes Rendus Mécanique, 345(8), 570–580. https://doi.org/10.1016/j.crme.2017.05.016
Wasita, W., & Sunarningsih, S. (2022). Refleksi Tata Kelola Perairan Tradisional Handil dan Saka dalam Drainase Perumahan Kota di Banjarmasin [Reflections on Traditional Water Management in Handil and Saka in Urban Drainage in Banjarmasin]. PURBAWIDYA: Jurnal Penelitian Dan Pengembangan Arkeologi, 11(1), 124–139. https://doi.org/10.55981/purbawidya.2022.70. [in Dutch].
Wertheim, W. F. (1956). Indonesian Society in Transition: A Study of Social Change. Van Hoeve. https://opac.perpusnas.go.id/DetailOpac.aspx?id=37897
Кількість переглядів: 660 Кількість завантажень PDF: 322
Авторське право (c) 2025 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
