Історичне підґрунтя дров’яного випалу кераміки в печах перехресного потоку
Анотація
Дана робота є комплексним дослідженням, яке охоплює історичні, технічні й творчі аспекти унікального процесу дров’яного випалу кераміки. Проведене дослідження дозволило глибше зрозуміти суть дров'яного випалу, його естетичну та культурну цінність. Аналіз історичного розвитку дров’яного випалу виявив його глибокі корені в культурних традиціях різних народів. Ця техніка, що виникла тисячоліття тому, залишається актуальною завдяки своїй здатності створювати унікальні текстури, ефекти й підкреслювати природну красу матеріалу. Історичний аспект показує, як дров’яний випал перетворився з утилітарного процесу у важливий художній інструмент. Ключовою особливістю дров'яного випалу є використання спеціальних печей, призначених для підтримки високої температури протягом тривалого часу. Дослідження різних видів дров’яних печей перехресного потоку розкрило їх технічні особливості та вплив на кінцевий результат. Встановлено, що процес випалу залежить від багатьох факторів, включаючи тип деревини, атмосферу печі, температуру та тривалість випалу. Ці параметри формують неповторний характер кожного виробу. Використання дров’яного випалу в художніх цілях дозволяє досягти неповторних візуальних ефектів, таких як натуральна зольна полива, текстуровані поверхні, природні колірні переходи. Дров’яний випал є унікальним процесом, який об’єднує традиції та інновації, технології та мистецтво. Його значення полягає у здатності створювати об’єкти, які не лише вражають візуально, але й несуть глибокий емоційний зміст. Ця техніка вимагає майстерності, терпіння та розуміння матеріалу, а також готовності працювати зі стихією вогню, який стає повноправним співавтором. Проведене дослідження не лише поглибило знання про дров’яний випал, але й показало його безмежні можливості для творчого самовираження. Дослідження демонструє, що ця техніка залишається актуальною й надихаючою для сучасних митців, пропонуючи нескінченні можливості для відкриттів у галузі художньої кераміки. Технологія дров’яного випалу в печах перехресного потоку продовжує розвиватися, і її можливості відкривають нові горизонти для сучасного керамічного мистецтва. Дров’яний випал - це не лише технологія, а й філософія. Він відображає взаємодію людини з природою та вогнем, дозволяючи створювати унікальні керамічні вироби, які неможливо повторити. Саме в цьому полягає його цінність і незгасаюча актуальність у світі керамічного мистецтва.
Завантаження
Посилання
Ałykow, K., Bednarz, Ł., Piechówka-Mielnik, M., Napiórkowska-Ałykow, M., & Krupa, M. (2022). New ceramic tiles produced using old technology applied on historic roofs - Possibilities and challenges. Materials, 15(21), 7835. https://doi.org/10.3390/ma15217835
Andriiashko, V., Bilyk, M., & Kostiukova, V. (2022). Emergence and development of the Kyiv school of artistic textiles in the XX century. History of Science and Technology, 12(1), 69-87. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2022-12-1-69-87
Beck, M. E., Hill, M. E., & Khandelwal, M. R. (2022). How to keep the home fires burning: A comparative study of cooking hearths for ceramic vessels. Ethnoarchaeology, 14(1), 1–29. https://doi.org/10.1080/19442890.2022.2084236
Bergmann, A. (2020). Goshomaru: Kabuki Zeitgeist in Tea Bowls. The Journal of Asian Arts & Aesthetics, (6), 33-45. https://doi.org/10.6280/JAAA.2020.05_(6).0004
Bozdemir, O. (2024). The history and future of ceramic sculpture: from ancient clay figures to modern 3D printing. Gaziantep University Journal of Social Sciences, 23(2), 420-436. https://doi.org/10.21547/jss.1383449
Brooke, B. (n.d). Pottery in the Ancient World. The Antiques Almanac. Retrieved from http://theantiquesalmanac.com/potteryintheancientworld.htm
Ceramicartis. (n.d.). Anagama: The traditional kiln of Japanese ceramics. Ceramicartis. Retrieved from https://ceramicartis.com/en/anagama-traditional-japanese-kiln/
Choriyev, S., Shaydullaeva, G., & Raxmonkulova, Z. (2023). The history of archives in Central Asia: ancient times. History of Science and Technology, 13(1), 34-51. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2023-13-1-34-51
Fang, L. (2023). Ceramics of the Xia and Shang Dynasties. In The History of Chinese Ceramics (pp. 65-90). Singapore: Springer Nature Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-19-9094-6_2
Feng, H., & Liu, J. (2024). Recognition and classification of ceramic sculpture styles based on pattern recognition and intelligent systems. In Third International Conference on Electronic Information Engineering, Big Data, and Computer Technology (EIBDCT 2024) (Vol. 13181, p. 1318103). Beijing, China: SPIE. https://doi.org/10.1117/12.3031356
Gardner, C., Karkanas, P., Müller, N. S., Freestone, I. C., & Kiriatzi, E. (2025). Wood ash tempering in archaeological ceramics: An experimental approach for its characterisation using textural, chemical, and mineralogical analysis. Journal of Archaeological Science. https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.5141750
Geisinger, B. (2010). Potters of Japan: Another look at the timeless art of Nine Families. Sebastopol, CA: BillGeisinger Studio.
Grifa, C., Germinario, C., Mercurio, M., Izzo, F., Pepe, F., ... & Langella, A. (2021). Technology, exploitation and consumption of natural resources of traditional brick productions in Madagascar. Construction and Building Materials, 308, 125022. https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2021.125022
Han, G., Zheng, N., & Wu, J. (2021). Ceramic art reality in the context of technology history. Cultural and Religious Studies, 9(7), 321-337. https://doi.org/10.17265/2328-2177/2021.07.002
Japan Travel by NAVITIME. (n.d.). A famous spot in the "Land of Tamba Pottery" where you can also experience pottery making. Japan Travel by NAVITIME. Retrieved from https://japantravel.navitime.com/en/area/jp/spot/02301-13000255/
Jones, R. (2021). The decoration and firing of ancient Greek pottery: a review of recent investigations. Advances in Archaeomaterials, 2(2), 67-127. https://doi.org/10.1016/j.aia.2021.07.002
Karasu, B., Andaş, Ü. M., & Ak, G. (2019). Celadon Glazes. El-Cezeri, 6(2), 388-413. https://doi.org/10.31202/ecjse.530520
Keulemans, G. (2016). The geo-cultural conditions of kintsugi. The Journal of Modern Craft, 9(1), 15-34. https://doi.org/10.1080/17496772.2016.1183946
Khyzhynskyi, V., Lampeka, M., & Strilets, V. (2024). The history of the development of 3D printing technologies and their use in world artistic ceramics. History of Science and Technology, 14(1), 152-183. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2024-14-1-152-183
Kilikoglou, V., Grimanis, A. P., Tsolakidou, A., Hein, A., Malamidou, D., & Tsirtsoni, Z. (2007). Neutron activation patterning of archaeological materials at the National Centre for Scientific Research ‘Demokritos’: the case of black-on-red Neolithic pottery from Macedonia. Archaeometry, 49(2), 301-319. https://doi.org/10.1111/j.1475-4754.2007.00303.x
Kusano, Y., Nakata, H., Peng, Z., Maki, R. S., Ogawa, T., & Fukuhara, M. (2021). Studying and utilizing traditional technologies: microstructure and formation mechanism of ε-Fe2O3 on traditional Japanese Bizen Stoneware. ACS Applied Materials & Interfaces, 13(32), 38491-38498. https://doi.org/10.1021/acsami.1c09394
Latsik, Y., Markovych, M., Hryhoruk, N., Bazhanov, M., & Matsyshina, Z. (2024). History of the development of theater architecture: (5th century BC – beginning of the 20th century). History of Science and Technology, 14(1), 254-283. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2024-14-1-254-283
Lee, S. (2024). Crafting rural Japan: Traditional potters and rural creativity in regional revitalization. London: Taylor & Francis. https://doi.org/10.4324/9781003326540
Li, W. (2015). Ceramics technology. In: Lu, Y. (Ed.), A history of Chinese science and technology (Vol. 2, pp. 301–378). Berlin, Heidelberg: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-662-44166-4_3
Li, Y., Shen, Y., Zheng, J., & Wang, G. (2021). Comparative microstructural study of celadon excavated from Housi’Ao kiln site in China (late Tang and Five dynasties): Mi-se porcelain and ordinary Yue Celadon. Journal of the European Ceramic Society, 41(16), 430-440. https://doi.org/10.1016/j.jeurceramsoc.2021.08.050
Lu, X., Li, W., Luo, H., Han, L., Wang, H., & Li, Q. (2012). A scientific study on the Xing kiln of ancient China. Science China Technological Sciences, 55, 2902-2919. https://doi.org/10.1007/s11431-012-4960-0
Ma, H., Henderson, J., Evans, J., Ma, Q., & Cui, J. (2021). Searching for the earliest use of limestone as a flux in Chinese high-fired ceramic glazes—evidence from Sr isotopic analysis of Chinese northern porcelain. Journal of Archaeological Science, 131, 105395. https://doi.org/10.1016/j.jas.2021.105395
Morito, Ya. (2022). A holistic approach to ceramic sculpture: Its history, theory, and materiality. Newcastle upon Tune, UK: Cambridge Scholars Publishing.
Musubi Kiln. (2025, March 17). The enigmatic science of Japanese climbing kilns. Musubi Kiln. Retrieved from https://musubikiln.com/blogs/journal/the-enigmatic-science-of-japanese-climbing-kilns
Nikitin, A. G., Videiko, M., Patterson, N., Renson, V., & Reich, D. (2023). Interactions between Trypillian farmers and North Pontic forager-pastoralists in Eneolithic central Ukraine. PLoS One, 18(6), e0285449. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0285449
Olsen, F. L. (2001). The Kiln book: Materials, specifications & construction (3rd edition). Wisconsin, USA: Krause Publications.
Pongwisuthiruchte, A., & Potiyaraj, P. (2025). Challenges and innovations in sustainable 3D printing. Materials Today Sustainability, 31, 101134. https://doi.org/10.1016/j.mtsust.2025.101134
Potvin, Y. (2024). “Creative Anthropology” as a unit for knowing: epistemic object and experimental system in Research-Creation “in” Clay. Humans, 4(1), 108-130. https://doi.org/10.3390/humans4010007
Qiumei, Q. (2023). A literature review on the origin of ceramics. International Journal of Latest Research in Humanities and Social Science, 6(8), 309-315. Retrieved from http://www.ijlrhss.com/paper/volume-6-issue-8/31-HSS-2224.pdf
Rehren, T., & Yin, M. (2012). Melt formation in lime-rich proto-porcelain glazes. Journal of Archaeological Science, 39(9), 2969-2983. https://doi.org/10.1016/j.jas.2012.04.050
Rud, V., Zaitseva, O., Hofmann, R., Rauba-Bukowska, A., & Kosakivskyi, V. (2019). Unique pottery kiln construction? The interpretation of massive clay objects from the Trostianchyk site of the Trypillia culture. Sprawozdania Archeologiczne, 71, 11-39. https://doi.org/10.23858/SA71.2019.001
Rybicka, M., & Havinskyi, A. (2023). Trypillia culture pottery imports with attributes of the latest phase of the Trypillia CII stage in the Funnel Beaker culture settlement Zymne, western Ukraine. Sprawozdania Archeologiczne, 75(1), 35–49. https://doi.org/10.23858/SA/75.2023.1.3473
Shelyagin, V., Bernatskyi, A., Siora, O., Nabok, T., Shamsutdinova, N., & Sokolovskyi, M. (2021). Historical review of technological CO2 lasers development, manufacturing and operation stages at E. O. Paton Electric Welding Institute of the NAS of Ukraine. In 2021 IEEE 3rd Ukraine Conference on Electrical and Computer Engineering (UKRCON) (pp. 589–593). Lviv, Ukraine: IEEE. https://doi.org/10.1109/UKRCON53503.2021.9575940
Shimada, I., Goldstein, D., Sosa, J., & Wagner, U. (2003). Early pottery making in northern coastal Peru. Part II: Field firing experiments. Hyperfine Interactions, 150, 91-105. https://doi.org/10.1023/B:HYPE.0000007356.66809.26
Strelko, O. (2021). Stages of development, improvement and application of equipment for welding in space, created with the participation of Ukrainian scientists. Studia Historiae Scientiarum, 20, 263‒283. https://doi.org/10.4467/2543702XSHS.21.010.14041
Strelko, O., Pylypchuk, O., Berdnychenko, Yu., Hurinchuk, S., Gamaliia, V., & Sorochynska, O. (2019). Historical milestones of electrotechnical equipment creation for active experiments in the near-earth space by Ukrainian scientists. In Proceeding’s 2019 IEEE 2nd Ukraine Conference on Electrical and Computer Engineering, UKRCON 2019 (pp. 1229-1234). Lviv, Ukraine: IEEE. https://doi.org/10.1109/UKRCON.2019.8879983
Vyshgorod Historical and Cultural Reserve. (n.d.). Pottery Museum. Vyshgorod Historical and Cultural Reserve. Retrieved from https://www.vikz.org.ua/pro-vikz-muzei-davnoruskogo-goncharstva.html
Wang, M., Zhu, T., Ding, X., Hui, Z., Wu, F., Liu, C., & Sun, W. (2018). Composition comparison of Zhejiang Longquan celadon and its imitation in Dapu kiln of Guangdong in the Ming Dynasty of China (1368–1644 CE) by LA-ICP-MS. Ceramics International, 44(2), 1785-1796. https://doi.org/10.1016/j.ceramint.2017.10.112
Web Japan. (n.d.). The thousand-year legacy and evolution of the “Six Ancient Kilns”. Web Japan. Retrieved from https://web-japan.org/trends/11_food/jfd202112_six-ancient-kilns.html
Wilson, R. A. (2023). Authenticity, Legitimacy, and mimesis in the production and use of Chinese-Inspired Japanese Tea ceremony utensils: Karamono (Chinese Things). In A. Hein, Ch. J. Foster (Eds.), Understanding Authenticity in Chinese Cultural Heritage (pp. 202-217). New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003290834-17
Кількість переглядів: 691 Кількість завантажень PDF: 309
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
