Історія появи, розвитку та вдосконалення швидкісних залізниць: Технічні, соціально-економічні та культурні аспекти
Анотація
У статті представлено комплексне історико-аналітичне дослідження становлення та еволюції високошвидкісного залізничного транспорту як однієї з ключових технологічних і соціокультурних трансформацій модерного суспільства. Метою статті є виявлення історичних закономірностей формування, технічної еволюції та соціально-культурного значення високошвидкісного залізничного транспорту у глобальному контексті. Автори прагнуть показати, як прагнення до швидкості стало не лише інженерним викликом, а й рушієм економічної, урбаністичної та цивілізаційної модернізації. Застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує історико-технічний, порівняльний та соціально-економічний аналіз. Таке поєднання виправдане самою природою високошвидкісних залізниць. Вони не є лише транспортною технологією, це явище, що поєднує матеріальну інженерію, державну політику, культуру швидкості й людське уявлення про простір і час. Саме тому логіка дослідження не зводиться до переліку технічних фактів, а прагне показати, як інженерна ідея поступово перетворювалась на соціальну реальність. Джерельну базу становлять рецензовані наукові публікації, технічні звіти залізничних компаній, документи міжнародних організацій та сучасні дослідження з історії транспорту й інженерії. Проаналізовано технічні витоки швидкісного руху від залізниць XIX століття до післявоєнних проєктів середини ХХ ст., зокрема японської системи Shinkansen, французької TGV та німецької ICE, а також подальше розгортання глобальної мережі високошвидкісного залізничного транспорту у Китаї, Європі та інших країнах. Стаття поєднує техніко-інженерний, соціально-економічний і культурно-цивілізаційний підходи. Показано, що високошвидкісна залізниця виступає не лише інфраструктурним, а й соціальним феноменом, який формує мобільність, урбанізацію, регіональну інтеграцію та екологічну стійкість. Окремо розглянуто новітні інновації XXI ст. ‒ магнітну левітацію, системи Hyperloop та цифровізацію, що визначають перехід до епохи енергоінтелектуальної мобільності. Зроблено висновок, що історія високошвидкісного залізничного транспорту є відображенням загальної еволюції інженерної думки, державної політики та культури швидкості, яка трансформує уявлення людства про простір, час і сталий розвиток.
Завантаження
Посилання
Albalate, D., & Bel, G. (2012). High-speed rail: Lessons for policy makers from experiences abroad. Public Administration Review, 72(3), 336–349. https://doi.org/10.1111/j.1540-6210.2011.02492.x
Baohua, M. A. O., Huang, R., & Shunping, J. I. A. (2008). Potential applications of maglev railway technology in China. Journal of Transportation Systems Engineering and Information Technology, 8(1), 29‒39. https://doi.org/10.1016/S1570-6672(08)60007-0
Brasor, P., & Tsubuku, M. (2014, September 30). How the Shinkansen bullet train made Tokyo into the monster it is today. The Guardian. Retrieved from https://www.theguardian.com/cities/2014/sep/30/-sp-shinkansen-bullet-train-tokyo-rail-japan-50-years
Broncard, Y. (1954, March 21). CC 7121 lors de la remise du Ruban Bleu, Paris-Gare de Lyon. [Photograph]. La Vie du Rail (439).
Campos, J., & de Rus, G. (2009). Some stylized facts about high-speed rail: A review of HSR experiences around the world. Transport Policy, 16(1), 19–28. https://doi.org/10.1016/j.tranpol.2009.02.008
Cohen, J. (2014). The Historical Relativism of High-Speed Rail. New York: The City University of New York. Retrieved from https://t2m.org/wp-content/uploads/2014/09/James%20Cohen_The%20historical%20relativism%20of%20high%20speed.pdf
CRRC Corporation Limited. (2018). Annual Report 2018. Beijing: CRRC.
Davenne, F. (2024). Presentation. In High-Speed Rail Atlas 2024 (6th ed.). International Union of Railways. Retrieved from https://uic.org/IMG/pdf/uic_high-speed_atlas_2024.pdf
DB Museum. (n.d.). Fliegender Hamburger – VT 877. Nürnberg: DB Museum. Retrieved from https://dbmuseum.de/en/nuremberg/vehicles/fliegender-hamburger-vt-877
Dumitru, G., Ungureanu, M., Costache, R. T., Dumitrescu, M., Bolânu, M., & Bădărău, S. (2024). Fenomene de conducţie electrică specifice instalaţiilor de forţă ale locomotivelor electrice de curent continuu, tratate cuantic. Synthesis of Theoretical & Applied Mechanics / Sinteze de Mecanică Teoretică și Aplicată, 15(2), 119144. Retrieved from http://www.smta.ro/reviste/articole/vol15nr2art3.pdf [in Romanian].
Dunn, J. A., & Perl, A. (1994). Policy Networks and Industrial Revitalization: High Speed Rail Initiatives in France and Germany. Journal of Public Policy, 14(3), 311–343. https://doi.org/10.1017/S0143814X00007303
Ebeling, K. (2005). High-speed railways in Germany. Japan Railway and Transport Review, (40), 36‒45. Retrieved from https://www.ejrcf.or.jp/jrtr/jrtr40/pdf/f36_kla.pdf
European Commission. (1996). Trans-European Transport Network Guidelines. Brussels: European Commission.
Flippen, A. (2014, August 28). Fifty years ago and today, Japan blazes trails with trains. The New York Times. Retrieved from https://www.nytimes.com/2014/08/29/upshot/fifty-years-ago-and-today-japan-blazes-trails-with-trains.html
Gieras, J. F. (2025). Status of maglev ground transportation in the world. Przegląd Elektrotechniczny, 2025(6), 22‒30. https://doi.org/10.15199/48.2025.06.05
Givoni, M. (2006). Development and impact of the modern high-speed train: A review. Transport Reviews, 26(5), 593–611. https://doi.org/10.1080/01441640600589319
Gubbins, E. (1989). Managing Transport Operations. London: Kogan Page.
Harvey, D. (2008). The Condition of Postmodernity. New York: Routledge.
Hirobano, S. (2013, September 5). A JR Central L0 series 5-car maglev train undergoing test-running on the Yamanashi Test Track. Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Series_L0.JPG#/media/File:Series_L0.JPG
Howard, H. (2022, August 30). The Zeppelin on rails: Schienenzeppelin train broke speed record in 1931. Daily Mail. Retrieved from https://www.dailymail.co.uk/news/article-11157151/The-Zeppelin-RAILS-Schienenzeppelin-train-broke-speed-record-1931.html
International Energy Agency. (2019). The Future of Rail: Opportunities for
energy and the environment. Paris: International Energy Agency. https://iea.blob.core.windows.net/assets/fb7dc9e4-d5ff-4a22-ac07-ef3ca73ac680/The_Future_of_Rail.pdf
International Union of Railways. (n. d.). High-speed rail history. International Union of Railways. Paris: International Union of Railways Retrieved from https://uic.org/passenger/highspeed/article/high-speed-rail-history
Kirkland, Ph. (2019). Russia & its high speed railways. The Journal of the Permanent Way Institution, 137(3), 142–144. Retrieved from https://www.thepwi.org/wp-content/uploads/2021/02/Journal-201907-Vol137-Pt3-What-in-the-world.pdf
Lacôte, F. (2001). 50 Years of Progress in Railway Technology. Japan Railway & Transport Review, (27), 25‒31. Retrieved from https://www.ejrcf.or.jp/jrtr/jrtr27/pdf/f25_lac.pdf
Lacôte, F. (2022). La famille TGV: 40 ans de service commercial, 4 générations. Bulletin de la Sabix. Société des amis de la Bibliothèque et de l’Histoire de l'École polytechnique, (68), 51‒79. https://doi.org/10.4000/sabix.2974
Lambernd, J. (2024, December 18). Fliegender Hamburger: 1933 ging’s in Rekordzeit nach Berlin. NDR Geschichte. Retrieved from https://www.ndr.de/geschichte/chronologie/Fliegender-Hamburger-1933-gings-in-Rekordzeit-nach-Berlin,fliegenderhamburger112.html
Lawrence, M., Bullock, R., & Liu, Z. (2019). China’s High-Speed Rail Development. Washington, DC: World Bank Publications. https://doi.org/10.1596/978-1-4648-1425-9
Lluesma, F., Arguedas, A., Hoyas, S., Sánchez, A., & Vicén, J. (2021). Evacuated-tube, high-speed, autonomous maglev (hyperloop) transport system for long-distance travel: an overview. IEEE Electrification Magazine, 9(4), 67‒73. https://doi.org/10.1109/MELE.2021.3115543
Lonely Planet. (2024). China’s most epic high-speed rail journeys. Lonely Planet. Retrieved from https://www.lonelyplanet.com/articles/chinas-most-epic-high-speed-rail-journeys
Lundström, A., Jäcker-Cüppers, M., & Hübner, P. (2003). The new policy of the European Commission for the abatement of railway noise. Journal of Sound and Vibration, 267(3), 397‒405. https://doi.org/10.1016/S0022-460X(03)00702-8
Mindur, L., Zamiar, Z., & Mindur, M. (2024). High-speed trains in Japan in the years 2002–2020. Combustion Engines, 199(4), 88‒96. https://doi.org/10.19206/CE-190604
Miwa, N., Bhatt, A., & Kato, H. (2022). High-speed rail development and regional inequalities: Evidence from Japan. Transportation Research Record: Journal of the Transportation Research Board, 2676(7), 363‒378. https://doi.org/10.1177/03611981221078566
Mochizuki, A. (2011). Conventional line speed increases and development of shinkansen. Japan Railway & Transport Review, (57), 42‒49. Retrieved from https://www.ejrcf.or.jp/jrtr/jrtr57/pdf/42-49web.pdf
Musk, E. (2013, August 12). Hyperloop Alpha. Tesla/SpaceX/Whitepaper. Retrieved from https://www.tesla.com/sites/default/files/blog_images/hyperloop-alpha.pdf
Nakanishi, H., & Kurauchi, F. (2021). Japan’s Linear Megalopolis: Shinkansen High-speed Rail as the Spine of a 60-year Mega-region Evolution. In M. Neuman & W. Zonneveld (Eds.), The Routledge Handbook of Regional Design (pp. 107‒124). New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429290268-9
Nippon.com. (2025, April 18). Shinkansen Route Map. Nippon.com. Retrieved from https://www.nippon.com/en/features/h00077/
Okada, H. (1994). Features and economic and social effects of the Shinkansen. Japan Railway and Transport Review, 3, 9‒16. Retrieved from https://www.ejrcf.or.jp/jrtr/jrtr03/pdf/f09_oka.pdf
Pepermans, A. (2020). Economic nationalism in all its variety: The case of China’s construction-and railway equipment industry. Journal of Contemporary China, 29(123), 431‒453. https://doi.org/10.1080/10670564.2019.1645491
Perl, A. (2002). New Departures: Rethinking Rail Passenger Policy in the Twenty-First Century. Lexington: University Press of Kentucky.
Rui, H., & Bruyaka, O. (2021). Strategic network orchestration in emerging markets: China's catch‐up in the high‐speed train industry. British journal of management, 32(1), 97‒123. https://doi.org/10.1111/1467-8551.12457
Schivelbusch, W. (2014). The Railway Journey: The Industrialization of Time and Space in the 19th Century. Berkeley: University of California Press. Retrieved from https://archive.org/details/railwayjourneyin0000schi_d6v8/page/n5/mode/2up
Shima, H. (1994). Birth of the Shinkansen ‒ A memoir. Japan Railway & Transport Review, 3, 45‒48. Retrieved from https://www.ejrcf.or.jp/jrtr/jrtr03/pdf/f45_shi.pdf
Singh, H., Kafle, A., Sharma, J., Singh, S. K., Patel, Y., & Choudhury, B. (2023, December). A Comparative Analysis of Hyperloop and Maglev Rail Systems: Advancements, Challenges, and the Future of High-Speed Transportation. In 2023 3rd International Conference on Innovative Mechanisms for Industry Applications (ICIMIA) (pp. 498‒506). IEEE: Bengaluru, India. https://doi.org/10.1109/ICIMIA60377.2023.10425834
Smith, R. A. (2003). The Japanese Shinkansen: Catalyst for the renaissance of rail. The Journal of Transport History, 24(2), 222–237. https://doi.org/10.7227/TJTH.24.2.6
Strelko, O., Toropov, B., Horban, A., Hrushevska, T., & Bernatskyi, A. (2024). Some issues of the project analysis of options for the implementation of European Standard Railways in Ukraine. Transactions on Transport Sciences, 15(1), 64‒70. https://doi.org/10.5507/tots.2023.023
Strelko, O., Solovyovа O., Berdnychenko, Yu., Kyrychenko, H., & Solovyovа, L. (2023). Study of the contemporary trends in the development of transport systems of the Ukrainian railways. Acta Scientiarum Polonorum Administratio Locorum, 22(2), 263–279. https://doi.org/10.31648/aspal.8444
Takatsu, T. (2007). The history and future of high-speed railways in Japan. Japan Railway & Transport Review, (48), 6‒21. Retrieved from https://www.ejrcf.or.jp/jrtr/jrtr48/f06_tak.html
Tang, M., & Sun, H. (2020). China’s High-Speed Railway Development History. In Gao, B., Li, G., & Zhen, Z. (Eds.), High-Speed Rail: An Analysis of the Chinese Innovation System (pp. 385‒424). https://doi.org/10.1142/9789811206757_0010
Urry, J. (2007). Mobilities. Cambridge: PolityPolity Press.
Vickerman, R. (1997). High-Speed Rail in Europe: Experience and Issues for Future Development. Annals of Regional Science, 31(1), 21–38. https://doi.org/10.1007/s001680050037
Vickerman, R. (2018). Can high-speed rail have a transformative effect on the economy? Transport Policy, 62, 31–37. https://doi.org/10.1016/j.tranpol.2017.03.008
Virilio, P. (2006). Speed and Politics. Los Angeles, CA: Semiotext(e).
Wang, C., Strauss, J., & Zheng, L. (2021). High-Speed Railway Opening and Corporate Fraud. Sustainability, 13(23), 13465. https://doi.org/10.3390/su132313465
Watson, I. (2021). High-Speed Railway. Encyclopedia, 1(3), 665‒688. https://doi.org/10.3390/encyclopedia1030053
Westwood, J. (2001). Soviet railways to Russian railways. New York: Springer.
Wolmar, C. (2010). Blood, Iron and Gold: How the Railways Transformed the World. London: Atlantic Books.
Wolmar, C. (2012). The Subterranean Railway. London: Atlantic Books.
VNIIZhT. (1966). Otchet o laboratornykh ispytaniiakh elektropoezda SR3-1000 [Report on laboratory tests of the SR3-1000 electric train]. Moscow: Mintrans USSR [in Russian].
VNIIZhT. (1975). Ispytaniia elektropoezda ER200 [Tests of the ER200 electric train]. Moscow: Mintrans USSR [in Russian].
Yang, Z., Qi, L., Li, X., & Wang, T. (2022). How Does Successful Catch-Up Occur in Complex Products and Systems from the Innovation Ecosystem Perspective? A Case of China’s High-Speed Railway. Sustainability, 14(13), 7930. https://doi.org/10.3390/su14137930
Zeng, Z., Xiao, Y., Wang, W., Huang, Z., Wei, W., & Houdou, S. B. (2022). Research on Dynamic Performance of CRTSⅢ Type Slab Ballastless Track under Long-Term Service. Materials, 15(6), 2033. https://doi.org/10.3390/ma15062033
Zhou, J., & Qiu, G. (2018). China's high-speed rail network construction and planning over time: a network analysis. Journal of Transport Geography, 70, 40‒54. https://doi.org/10.1016/j.jtrangeo.2018.05.017
Кількість переглядів: 740 Кількість завантажень PDF: 807
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
