Історія розвитку архітектури театру: (V ст. до н.е. – початок ХХ ст.)
Анотація
У статті здійснено аналіз етапів становлення та розвитку архітектури театру (від давнини до 1900 року) у відповідності з еволюцією культури, історичним, соціальним і економічним розвитком людського суспільства. Представлено опис технологій театральної будівлі різних епох, її норм проектування і будівництва. Авторами виконана спроба пояснення еволюції архітектурних стилів театральних будівель від давніх часів до сучасності. Це допомагає розуміти вплив культурних, технологічних та соціальних чинників на архітектурні рішення. Розглянуто також вплив розвитку особливостей архітектурних стилів у будівництві театрів різних епох на культурну спадщину. Авторами наголошується про необхідність всебічного висвітлення важливості розгляду архітектурних особливостей театральних будівель, як частини культурної спадщини різних народів та епох. З цією метою авторами здійснено огляд архітектурних шедеврів, які стали символами своїх міст або країн. Окремо авторами розглянуто питання технічного прогресу при будівництві театрів у різні часи. Ця частина статті присвячена поясненню технологічних інновацій, які вплинули на архітектуру театру, такі як покращення акустики, освітлення та конструкційні методи. Також авторами статті виконано огляд сучасних тенденцій у використанні матеріалів та енергоефективних рішень. У статті виконано аналіз зв'язку між розвитком архітектури театру та соціальними аспектами, такими як зміни у смаках глядачів, роль театру у суспільстві, та відображення політичних та культурних тенденцій у будівлях. Авторами статті виконана спроба визначення впливу архітектури театру на сучасну архітектуру та суспільство. Зокрема, зроблено огляд впливу спадщини видатних архітекторів театральних будівель та їхній внесок у розвиток архітектури загалом. У статті показано, що розширення типологічної структури архітектури різних театрів створило передумови для розмаїття композиційних схем і принципово відмінної постановки архітектурних завдань. Різні градобудівельні умови, типологічні основи і індивідуальні особливості театру призвели до появи нових споруд, які контрастні за своєю структурою, стилістикою і засобами художнього вислову. Історичний досвід свідчить про те, що театральна архітектура така ж невичерпна, як і театральне мистецтво, як невичерпне і складне багатозначуще поняття театру.
Завантаження
Посилання
Alvarez-Morales, L., Santos da Rosa, N., Benítez-Aragón, D., Fernández Macías, L., Lazarich, M., & Díaz-Andreu, M. (2023). The Bacinete main shelter: a Prehistoric theatre? Acoustics, 5(1), 299‒319. https://doi.org/10.3390/acoustics5010018
Amadasi, G., Bevilacqua, A., Iannace, G., & Trematerra, A. (2023). The acoustic characteristics of Hellenistic Morgantina theatre in modern use. Acoustics, 5(3), 870‒881. https://doi.org/10.3390/acoustics5030050
Amoruso, G. (2023). The Tale of the Roman Theater of Philadelphia, Amman. Representative and experiential methodology of the theatrical space. Disegnarecon, 16(31), 15.1‒15.10. https://doi.org/10.20365/disegnarecon.31.2023.15
Anderson, D. (2023). Measuring up: The Greek analogies behind Vitruvius'geometry of the body. Ramus, 52(2), 121‒136. https://doi.org/10.1017/rmu.2024.3
Balaskas, V. (2021). Local involvement in modern Greek revivals of ancient theatres: Delphi and Epidaurus in the inter-war period. Byzantine and Modern Greek Studies, 45(1), 75‒91. https://doi.org/10.1017/byz.2020.25
Beacham, R. (1979). The development of the Roman stage: a missing link Restored. Theatre Research International, 5(1), 37‒45. https://doi.org/10.1017/S0307883300000353
Bianco, L. (2023). Architecture, engineering and building science: the contemporary relevance of Vitruvius’s De Architectura. Sustainability, 15(5), 4150. https://doi.org/10.3390/su15054150
Carnevali, E. (2022). Renaissance domestic affairs on stage: Clizia as Machiavelli's reading of Alberti's On Family. Forum Italicum, 56(2), 209‒228. https://doi.org/10.1177/00145858221083880
Ciaburro, G., Iannace, G., Lombardi, I., & Trematerra, A. (2020). Acoustic design of ancient buildings: The odea of Pompeii and Posillipo. Buildings, 10(12), 224. https://doi.org/10.3390/buildings10120224
Cigola, M., & Fang, Y. (2016). Traces and echoes of De Architectura by Marcus Vitruvius Pollio in the work of Xu Guangqi in 17th century China. Frontiers of Mechanical Engineering, 11, 3‒11. https://doi.org/10.1007/s11465-015-0359-5).
Clemente, S. (2022a). Theatre as Solidification: Rediscoveries, Interpretations, Inventiones. In Reconstructing Theatre Architecture: The Developing Process of the Modern Space for the Show (pp. 51‒74). Cham: Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-89968-4_3
Clemente, S. (2022b). The Evolution of Theatre Features: Urban and Architectural Knots. In Reconstructing Theatre Architecture: The Developing Process of the Modern Space for the Show (pp. 129‒158). Cham: Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-89968-4_6
Colvin, S. (2004). Musical Culture and Thought. In B. Becker-Cantarino, A. Richards, B. Becker-Cantarino, F. Lamport, F. Eybl, H. Brandes, … & W. Wilson (Eds.), German Literature of the Eighteenth Century: The Enlightenment and Sensibility (pp. 185‒222). Martlesham, Suffolk, England: Boydell and Brewer. https://doi.org/10.1515/9781571136435-010
Como, A., Smeragliuolo Perrotta, L., Talenti, S., & Teodosio, A. (2018). TPI–the Italian popular theatre: An architectural, technological and building experiment of a space in motion. In 6th International Congress on Construction History (6ICCH 2018), July 9‒13, 2018, Brussels, Belgium (pp. 485‒491). Retrieved from https://hdl.handle.net/11386/4718975
Croce, P., Leccese, F., Mordagà, M., & Salvadori, G. (2022). Towards reconstructing the Shakespeare's first Globe Theatre: a virtual model for research and development. Frontiers of Architectural Research, 11(6), 1104‒1120. https://doi.org/10.1016/j.foar.2022.05.004
Delledonne, N. (2022). From Wagner to Wagner: reminiscences of the Bayreuth Festspielhaus in the reconstruction of the Carlo Felice Opera House in Genoa. Frontiers of Architectural Research, 11(5), 917‒933. https://doi.org/10.1016/j.foar.2022.04.001
Descouens, D. (2016). Interior of Teatro Olimpico (Vicenza) ‒ Gradinata. Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Interior_of_Teatro_Olimpico_(Vicenza)_-_Gradinata.jpg
Di Stefano, E. (2021). Decorum. An ancient idea for everyday aesthetics?. ESPES, 10(2), 25‒38. http://dx.doi.org/https%3A//doi.org/10.5281/zenodo.5866405
Engel, U. (2015). ‘Fit for its purpose’: Nikolaus Pevsner argues for the modern movement. Journal of Design History, 28(1), 15‒32. https://doi.org/10.1093/jdh/epu010
Fleay, F. G. (1882). On the History of Theatres in London, from their First Opening in 1576 to their Closing in 1642. Transactions of the Royal Historical Society, 10, 114‒133. https://doi.org/10.2307/3678021
Girón, S., Álvarez-Corbacho, Á., & Zamarreño, T. (2020). Exploring the acoustics of ancient open-air theatres. Archives of Acoustics, 45(2), 181‒208 http://dx.doi.org/10.24425/aoa.2020.132494
Grabócz, M. (2022). Mémoire et invariants dans les œuvres de l’histoire musicale européenne, dans la littérature et dans les neurosciences. Music as Cultural Heritage and Novelty, 24, 43‒55. https://doi.org/10.1007/978-3-031-11146-4_3
Gray, R. (2022). Theatrical exercises in architectural education to enact and draw social space. The International Journal of Design Education, 17(1), 65‒78. https://doi.org/10.18848/2325-128X/CGP/v17i01/65-78
Greer, M. R. (2000). A Tale of Three Cities: The Place of the Theatre in Early Modern Madrid, Paris and London. Bulletin of Hispanic Studies, 77(1), 391‒419. https://doi.org/10.1080/00074900051082626
Haberlandová, K., & Krišteková, L. (2023). Innovations in architecture and the impact of architects´ mobility on their application: The case of the new building of the Slovak National Theatre in Bratislava. Historický časopis (Historical Journal), 71(5), 867‒894. https://doi.org/10.31577/histcaso.2023.71.5.6
Haddad, N. A. (2008). Reviving the architectural and acoustical theatre heritage: the role of ERATO Project. In Fifth International Conference of the Center for the Study of Architecture in the Arab Region (CSAAR 2008B): Responsibilities and Opportunities in Architectural Conservation: Theory, Education, and Practice, November, 2008, 3-5, Amman, Jordan, (pp. 421‒434). Retrieved from https://www.researchgate.net/profile/Naif-Haddad/publication/268364356_Reviving_the_Architectural_and_Acoustical_Theatre_Heritage_the_Role_of_ERATO_Project/links/54f86f5a0cf2ccffe9df274a/Reviving-the-Architectural-and-Acoustical-Theatre-Heritage-the-Role-of-ERATO-Project.pdf
Haddad, N., & Akasheh, T. (2006). Vitruvius and ancient theatres. In ERATO project Symposium Proceedings. Retrieved from https://www.cultech.net/sites/default/files/Vetruvius.pdf
Hartmann, N. (2017). The Theatre of Dionysus Eleuthereus in Athens. Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/File:2007_Greece_Athens_Theatre_of_Dionysus_Eleuthereus.jpg
Huber-Rebenich, G. (2022). Perennare canendo. Die Vorstellung von der «Dichtung als Verewigung» in den carmina des Baudri von Bourgueil. Museum helveticum, 79(1), 137‒149. http://dx.doi.org/10.24894/2673-2963.00053 [in German].
Hultzsch, A. (2014). Architectural history from eye-level: Nikolaus Pevsner's ‘Treasure Hunts’ in the Architectural Review, 1942. The Journal of Architecture, 19(3), 382‒401. https://doi.org/10.1080/13602365.2014.930755
Ikeda, N. (2012). Auditorium and stage of the Palais Garnier. Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Palais_Garnier_auditorium_and_stage.jpg
Loi, D. (2022). Beautiful (im)perfections are us. Interactions, 29(5), 11‒12. https://doi.org/10.1145/3555042
Lyon Opera. (n. d.). For Companies – Opéra national de Lyon. Retrieved from https://www.opera-lyon.com/en/espace-entreprises)
Mastrothanasis, K., & Grammatas, T. (2022). Reception of the values of the Aeschylus drama and mnemonic imprints by ancient tragedy spectators. Open Research Europe, 2(124), 1‒14. https://doi.org/10.12688/openreseurope.15179.1
Menta, E. (2023). How the Teatro Olimpico and the Drottingholm Slottsteater ‘Perform’Their Pasts. Theatre Research International, 48(2), 195‒219. https://doi.org/10.1017/S0307883323000081
Mohler, F. (2021). The “Miraculous” Early Modern Scenic Change in Court Theatres and the Venetian Public Opera. Kronika Zamkowa. Roczniki, 8(8), 215‒234. Retrieved from https://kronika.arxregia.pl/wp-content/uploads/sites/2/2022/10/KZ_2021_11_Mohler_The_Miraculous_Early_Modern_Scenic_Change_in_Court_Theatres_and_the_Venetian_Public_Opera.pdf
Muecke, F. (2023). The Fama of the Theatre of Pompey between Antiquity and Antiquarianism. Antichthon, 57, 158‒180. https://doi.org/10.1017/ann.2023.3
Murphy, M., Meegan, E., Keenaghan, G., Chenaux, A., Corns, A., Fai, S., ... & Prizeman, O. (2021). Shape grammar libraries of European classical architectural elements for historic BIM. The International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, XLVI-M-1-2021, 479‒486. https://doi.org/10.5194/isprs-archives-XLVI-M-1-2021-479-2021
Nastou, M. P., & Zerefos, S. (2023). Heritage management and sustainability of heritage sites. The case of ancient Greek theatre of Dodoni, Epirus, Greece. E3S Web of Conferences, 436, 01007. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202343601007
Packer, J. E., Burge, J., & Gagliardo, M. C. (2007). Looking again at Pompey's theater: the 2005 excavation season. American Journal of Archaeology, 111(3), 505‒522. https://doi.org/10.3764/aja.111.3.505
Paine, A. (2023). Buildings-in-buildings: museological theatres of preservation and display. arq: Architectural Research Quarterly, 27(3), 190‒208. https://doi.org/10.1017/S1359135523000295
Pasler, J. (2020). Musical Work in the Tunisian Protectorate: Paul Frémaux, Antonin Laffage, and Evolving Colonial Identities. Revue de Musicologie, 106(1), 45–88. https://www.jstor.org/stable/48671228
Picozzi, M. G. (2020). Discovery and Modern History of the Richmond Caligula. In P. J. M. Schertz, & B. Frischer (Eds.), New Studies on the Portrait of Caligula in the Virginia Museum of Fine Arts (pp. 31‒43). Leiden, Netherlands: Brill. https://doi.org/10.1163/9789004417366_005
Poehlmann, E. (2015). Epicharmus and Aeschylus on Stage in Syracuse in the 5th Century. Greek and roman musical studies, 3(1), 137‒166. https://doi.org/10.1163/22129758-12341005
Proskuryakov, V., Bohdanova, Y., Kopylyak, I., Proskuriakov, O., & Klymko, Z. (2022). The contribution of Jewish architects to the construction of theatres in Lviv. American Institute of Physics Conference Series, 2574(1), 070001. https://doi.org/10.1063/5.0105235
Proskuryakov, V., Ivanov-Kostetskyi, S., Bohdanova, Y., Kopylyak, I., & Gumennyk, I. (2020). Searching the Theatrical Architecture of the Future in the Projects of Lviv Architecture School. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 960(3), 032036. https://doi.org/10.1088/1757-899X/960/3/032036
Pylypchuk, O. Ya., Strelko О. H., Korobchenko, A. A., & Pylypchuk, O. O. (2022). Alfred Russel Wallace about harmony in the Universe (To the 120th anniversary of his work "Man’s Place in the Universe"). Space Science and Technology, 28(2), 61–68. https://doi.org/10.15407/knit2022.02.061
Pylypchuk, О. Ya., Strelko, О. H., & Pylypchuk, О. O. (2021). Academician V. I. Vernadsky about the originality of life in Space (To the 100th anniversary of his work “The Beginning and Eternity of Life”). Space Science and Technology, 27(2), 85–92. https://doi.org/10.15407/knit2021.02.085
Ros, K. E. (1996). The roman theater at Carthage. American Journal of Archaeology, 100(3), 449‒489. https://doi.org/10.2307/507025
Rotger, N. (2023). Postwar Intellectuals and the concept of European literature: exile, memory, reparation. Primerjalna Knjizevnost, 46(3), 157‒175. https://doi.org/10.3986/pkn.v46.i3.09
Sandu, I., Orlenko, M., Dyomin, M., Ivashko, O., Ivashko, Y., Lăzăreanu, C. G., ... & Sztabińska-Kałowska, P. (2021). Scientific conservation of the outstanding theaters of the 19th century and their influence on the creation of modern art-space. International Journal of Conservation Science, 12(2), 361‒390. Retrieved from http://ijcs.ro/public/IJCS-21-28_Sandu.pdf
Sanvito, P. (2021). Progress of spatial acoustics in the Northern Italian theatres and stage architecture during the Baroque Era. The Actual Problems of History and Theory of Art, (11), 681‒698. https://doi.org/10.18688/aa2111-06-55
Sealy, P. (2021). Fragments and fragmentary vision in nineteenth-century architectural photographs. Word & Image, 37(1), 99‒116. https://doi.org/10.1080/02666286.2020.1866479
Solís Rebolledo, G., & Cueto Ruiz-Funes, J. I. D. (2020). Cicero, Vitruvius, Daniele Barbaro and Andrea Palladio: The classical creative process of the inventio-dispositio and the Italian Renaissance’s concept of disegno. Acta poética, 41(1), 133‒156. https://doi.org/10.19130/iifl.ap.2020.1.869 [in Spanish].
Sturgeon, M. C. (1977). The reliefs on the theater of Dionysos in Athens. American Journal of Archaeology, 81(1), 31‒53. https://doi.org/10.2307/503646
Sukaj, S., Bevilacqua, A., Lombardi, I., Capece, A., Buono, M., & Iannace, G. (2021). Acoustic study of the Flegrean Arena: the biggest arena built for the community of Naples. In 2021 Immersive and 3D Audio: from Architecture to Automotive (I3DA) (pp. 1‒6). Bologna, Italy: IEEE. https://doi.org/10.1109/I3DA48870.2021.9610956
Sultanova, M. F. (2023). The formation of art and Architecture of the Ancient Period. European Journal of Arts, (1), 22–26. https://doi.org/10.29013/EJA-23-1-22-26
Summerson, J. (1957). Three Elizabethan Architects. Bulletin of the John Rylands Library, 40(1), 202‒228. https://doi.org/10.7227/BJRL.40.1.8
Summerson, J. (1986). The Architecture of the Eighteenth Century. London: Thames & Hudson.
Summerson, J. (2003a). Architecture in Britain, 1530–1830. In Reading Architectural History (pp. 109‒121). London: Routledge.
Summerson, J. (2003b) Georgian London. New Haven: Published for the Paul Mellon Centre for Studies in British Art by Yale University Press. Retrieved from https://archive.org/details/georgianlondon0000summ_o6h7/page/n1/mode/2up
Summerson, J., & Powers, A. (2023). The classical language of architecture. London: Thames & Hudson.
Sweeney, S. (2021). Aeschylus: c. 525 BC–c. 456 BC. In P. F. O'Grady (Ed.), Meet the Philosophers of Ancient Greece (pp. 53‒57). London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315249223
Till, R. (2019). Sound archaeology: A study of the acoustics of three world heritage sites, Spanish prehistoric painted caves, Stonehenge, and paphos theatre. Acoustics, 1(3), 661‒692. https://doi.org/10.3390/acoustics1030039
Tsagareli, T. (2022). Problems of Theatrical art in the XXI century. Revista ARTA, 31(2), 84‒86. https://doi.org/10.52603/arta.2022.31-2.12
Tskhondia, L. (2012). Theatre of Pompey highlighted diagram. Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Theatre_of_Pompey_highlighted_diagram.png
Wang, S. (2020). Transfer from the Church to the Street: Discussion on the Secularization of European Medieval Religious Dramas. In 4th International Conference on Art Studies: Science, Experience, Education (ICASSEE 2020) (pp. 84‒88). Atlantis Press. https://doi.org/10.2991/assehr.k.200907.015
Кількість переглядів: 3186 Кількість завантажень PDF: 1404
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
_-_Gradinata.jpg){kind=link}
