Історія еволюції кінематографу в контексті розгляду етапів розвитку науки і техніки. Перші кроки до зародження кінематографа
Анотація
Історіографічні праці з історії кінематографа відіграють важливу роль у збереженні знань про розвиток цього виду мистецтва. Вони не лише документують ключові етапи еволюції кіно, але й надають можливість аналізувати його як культурний феномен, що тісно переплітається з історією людства. Історіографічні праці з історії кінематографа охоплюють дослідження розвитку кіно як мистецтва, засобу комунікації та індустрії. Вони відображають різні аспекти його становлення: соціокультурні впливи, технологічні прориви, жанрові трансформації та роль кіно в історичному контексті. Але ґрунтовний аналіз історіографічних джерел, щодо вивчення історії еволюції кінематографу в контексті розгляду етапів розвитку науки і техніки раніше не проводився. Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу історіографічних джерел, здобутків попередників, сучасної методології дослідити стан, повноту й достовірність вивчення історії розвитку кінематографу в контексті розгляду етапів розвитку науки і техніки. Завданням даної статті є аналіз історіографічних джерел, які розглядають магічний ліхтар, камера-обскура та театр тіней як ключові попередники кінематографа. Магічний ліхтар, камера-обскура та театр тіней стали основними етапами у розвитку кінематографії, оскільки вони розвивали техніки маніпуляції світлом і тінями, створення ілюзії руху та проекції зображень. Вони стали важливими попередниками кінематографії, надаючи концептуальні та технічні засади, що дозволили виникнути кінематографічним технологіям, як ми їх знаємо сьогодні. Усі три пристрої активно використовували маніпуляції зі світлом і тінями для створення візуальних ефектів, що стали основою для кінематографії. Кожен з цих пристроїв дозволяв здійснювати технічні інновації у використанні освітлення, проекцій та зображень, що згодом були адаптовані в кінематографічних технологіях, таких як проектори та кінокамери. Всі ці технології допомогли популяризувати ідеї використання оптичних ефектів і медіа для масової аудиторії, що було важливим для становлення кінематографії як індустрії. Історіографічні праці, присвячені магічному ліхтарю, камері-обскура і театру тіней, зосереджуються на дослідженні цих винаходів як важливих попередників кінематографа. Вони заклали основи візуального мистецтва, що використовує гру світла і тіні, та вплинули на розвиток технологій створення ілюзії руху.
Завантаження
Посилання
Alforova, Z., Marchenko, S., Kot, H., Medvedieva, A., & Moussienko, O. (2021). Impact of digital technologies on the development of modern film production and television. Rupkatha Journal on Interdisciplinary Studies in Humanities, 13(4), 1-11. https://dx.doi.org/10.21659/rupkatha.v13n4.72
Alonso, C. (2023). Copla and Flamenco in Spanish Republican cinema: The cantaor Angelillo and the director Luis Buñuel in the film production company Filmófono. In L. López Gómez (Ed.), Popular Music in Spanish Cinema (pp. 26-40). London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003194347
Arce, J. (2024). Synchronising voices and shadows: Music and the transition to sound cinema in Spain. In L. Miranda (Ed.), The Routledge Handbook to Spanish Film Music (pp. 13-24). Oxon: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003174974-3
Barnouw, E. (1981). The Magician and the Cinema. New York: Oxford University Press. Retrieved from https://archive.org/details/magiciancinema0000barn/page/n151/mode/2up
Bazin, A. (1958). Qu'est-ce que le cinéma? Paris: Éditions du Cerf [in French]
Belodubrovskaya, M. (2018). The cine-fist: Eisenstein’s attractions, mirror neurons, and contemporary action cinema. Projections, 12(1), 1-18. https://doi.org/10.3167/proj.2018.120102
Bernabei, M. I. (2018). Un œil nouveau: le Ralenti scientifique à la construction de l'avant-garde. Cinéma & Cie. Film and Media Studies Journal, 19(31), 93-115. Retrieved from https://riviste.unimi.it/index.php/cinemaetcie/article/view/16219
Betancourt, M. (2020). The History of Motion Graphics: from Avant-Garde to Industry in the United States. Rockville, Maryland: Wildside Press LLC.
Bordwell, D., Thompson, K., & Smith, J. (2010). Film Art: An Introduction. New York: McGraw-Hill.
Boudrioua, A., Chergui, M., & Rashed, R. (2020). Arabic Science of Light: The birth of modern optics and of the experimental method. Europhysics News, 51(3), 14-16. https://doi.org/10.1051/epn/2020301
Brown, S., Street, S., & Watkins, L. (Eds.). (2019). British Colour Cinema: Practices and Theories. London: Bloomsbury Publishing.
Bulgakowa, O. (2022). The present as a trick or the assault on the spectator's psyche: Circus and the Soviet avant-garde. In A. S. Jürgens, & M. Hildbrand (Eds.), Circus and the Avant-Gardes: History, Imaginary, Innovation (pp. 37-52). London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003163749-4
Calvo, Á. (2021). Regulation and business in the origins and development of the mass media: Radio broadcasting in Spain. International Journal of Business Studies and Innovation, 1(2), 123-139. https://doi.org/10.35745/ijbsi2021v01.02.0013
Camuffo, D. (2011). The Camera Obscura and the Vedutas in Venice. Retrieved from https://www.academia.edu/download/42673445/2011_Canaletto_Camera_Obscura_UK_LR.pdf
Crary, J. (1992). Techniques of the Observer: On Vision and Modernity in the Nineteenth Century. Cambridge, Massachusetts: MIT press.
Deaville, J. (2019). Pitched battles: Music and sound in Anglo-American and German newsreels of World War II. Journal of Musicological Research, 38(1), 32–43. https://doi.org/10.1080/01411896.2019.1568153
Delluc, L. (1990). Le Silence. In Ecrit cinématographiques III: Drames de Cinéma, Scenarios et Projets de Films (pp. 45–50). Paris: Cinématheque Français Cahiers du Cinéma [in French]
Demchenko, O., Kazmirchuk, N., Zhovnych, O., Stakhova, I., Podorozhnyi, V., & Baranovska, I. (2022). Preparing students for the use of theater activities for children’s development soft skills: European context. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference, 1, 31-46. https://doi.org/10.17770/sie2022vol1.6866
Dienstfrey, E. (2024). Making stereo fit: The history of a disquieting film technology. In: California Studies in Music, Sound, and Media (Vol. 6). Oakland, California: University of California Press. https://doi.org/10.2307/jj.8543491
Dun, X., Fu, Q., Li, H., Sun, T., Wang, J., & Sun, Q. (2022). Recent progress in computational imaging. Journal of Image and Graphics, 27(6), 1840-1876. https://doi.org/10.11834/jig.220061
El Bouayadi, M. (2023). The origins of Moroccan narrative film: Mohamed Osfour’s films of the early post-colonial period. The Journal of North African Studies, 29(4), 601–622. https://doi.org/10.1080/13629387.2023.2197220
Elsaesser, T. (2004). The new film history as media archaeology. Cinémas, 14(2-3), 75–117. https://doi.org/10.7202/026005ar
Faust, A., & Németh, V. (2024). György Barcza–Hungarian diplomat in an era of change: György Barcza’s foreign service in Northern Europe between 1916 and 1922. West Bohemian Historical Review, 14(1), 67-88. Retrieved from https://wbhr.cz/images/issues/WBHR_2024_1.pdf
Foucault, M. (1969). L'archéologie du Savoir. Paris: Gallimard. https://doi.org/10.14375/NP.9782070119875 [in French]
Galifret, Y. (2006). Visual persistence and cinema? Comptes rendus biologies, 329(5-6), 369-385. https://doi.org/10.1016/j.crvi.2006.03.008
Gomery, D. (2017). The Hollywood Studio System: A History. London: British Film Institute.
Gunning, T. (2009). Invisible cities, visible cinema: Illuminating shadows in late film noir. Comparative Critical Studies, 6(3), 319-332. https://doi.org/10.3366/E1744185409000810
Gunning, T. (2017). Shadow play and dripping teat: The night of the hunter (1955). In J. Walters, & T. Brown (Eds.), Film Moments: Criticism, History, Theory (pp. 5-7). New Delhi: Bloomsbury Publishing India.
Gutnyk, M., Sklyar, V., Radohuz, S., Volosnikova, N., & Tverytnykova, E. (2021). The formation of computer science centers in Ukraine in the second half of the XXth century. In 2021 IEEE 2nd KhPI Week on Advanced Technology (KhPIWeek) (pp. 639-643). Kharkiv, Ukraine: IEEE. https://doi.org/10.1109/KhPIWeek53812.2021.9570093
Hatchuel, S., & Vienne-Guerrin, N. (2021). From zones to Zoom: Shakespeare on screen in the digital era. Cahiers Élisabéthains, 105(1), 3-13. https://doi.org/10.1177/01847678211008362
Heard, M. (2006). Phantasmagoria: The Secret History of the Magic Lantern. New York: The Projection Box.
Henkel, B. (2022). Mabuse Returns: Fritz Lang, 1950s Berlin, and the Afterlife of Nazi Television. New German Critique, 49(2), 161-186. https://doi.org/10.1215/0094033X-9734861
Huhtamo, E. (2013). Illusions in Motion: Media Archaeology of the Moving Panorama and Related Spectacles. Cambridge, MA: MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/9228.001.0001
Jacobs, L. (1939). The Rise of the American Film: A Critical History. New York: Harcourt, Brace and Company. Retrieved from https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.188482
Johnson, I. C., & Lim, D. (2022). Curating shadows: Malayan shadow puppets in Singapore's Asian Civilisations Museum. Journal of the Malaysian Branch of the Royal Asiatic Society, 95(1), 51-88. https://doi.org/10.1353/ras.2022.0008
Kracauer, S. (2019). From Caligari to Hitler: A Psychological History of the German Film. Princeton: Princeton University Press.
Lipton, L. (2021). Two-Color Technicolor. In: The Cinema in Flux: The Evolution of Motion Picture Technology from the Magic Lantern to the Digital Era (pp. 423-433). New York, NY: Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-0716-0951-4_49
Maftouni, N. (2024). Camera or behind Camera: Ibn al-Haitham vis-à-vis Shaykh Ishraq on Vision. Journal of Philosophical Investigations, 18(48), 309-318. https://doi.org/10.22034/jpiut.2024.59157.3630
Mannoni, L. (1994). Le Grand Art de la Lumière et de L'ombre, Archéologie du Cinema. Paris: Nathan Université [in French]
Matthen, M. (2024). Object perception: four arguments from philosophy. Cognitive Processing, 25(Suppl. 1), 105-111. https://doi.org/10.1007/s10339-024-01215-y
Matti, F. A. (2022). Photogénie o qué expresa la imagen del cine mudo. Tábano, (21), 64–80. https://doi.org/10.46553/tab.21.2023.p64-80 [in Spanish]
O’Brien, G., & Opie, J. (1999). A connectionist theory of phenomenal experience. Behavioral and Brain Sciences, 22(1), 127–148. https://doi.org/10.1017/S0140525X9900179X
Ponten, F. (2023). Film und Kino als Spiegel. Siegfried Kracauers Filmschriften aus Deutschland und Frankreich by Viola Rühse. German Studies Review, 46(1), 167-169. https://dx.doi.org/10.1353/gsr.2023.0024
Pylypchuk, O., & Strelko, O. (2020). Count A. P. Bobrinsky (1826‒1894), the third minister-reformer of railway management in the Russian Empire. Analele Universităţiidin Craiova. Istorie (Annals of the University of Craiova. History), Year XXV, 1(37), 7‒19. Retrieved from http://www.istoriecraiova.ro/wp-content/uploads/2020/04/2020_1_ANALE.pdf
Pylypchuk, О. Ya., Strelko, О. H., & Pylypchuk, О. O. (2021). Academician V. I. Vernadsky about the originality of life in Space (To the 100th anniversary of his work “The Beginning and Eternity of Life”). Space Science and Technology, 27(2), 85–92. https://doi.org/10.15407/knit2021.02.085
Reyes, A. (2023). The Art of Cinema. Forma, 3(1), 107-125. Retrieved from https://forma.frb.io/pdfs/Reyes-FORMA-3.1-2023.pdf
Román Vidal, S. (2023). Lights, camera, persuasion!: Sergei Eisenstein, the propagandist filmmaker of the Soviet Union and his ideology (1925-1929). Revista De Historia, 1(30), hc341. https://doi.org/10.29393/RH30-13LCSR10013 [in Spanish]
Ros, R. M., García, B., Moreno, R., Romagnoli, C., & Sebben, V. (2019). NASE workshop: Eclipses with models and camera obscura. Proceedings of the International Astronomical Union, 15(S367), 176–180. https://doi.org/10.1017/S1743921321000727
Sadoul, G. (1946). Histoire Générale du Cinema. Paris: Denoël [in French]
Santolin, C. B., & Rigo, L. C. (2019). Representations of obesity in cinema: The ‘Fat Bourgeois’ in Eisenstein’s Strike (1925). Movimento, 25, e25076. https://doi.org/10.22456/1982-8918.91815 [in Portuguese]
Schröder, J. (1999). What has consciousness to do with explicit representations and stable activation vectors? Behavioral and Brain Sciences, 22(1), 166–167. https://doi.org/10.1017/S0140525X99431796
Slowik, M. (2024). Defining Cinema: Rouben Mamoulian and Hollywood Film Style, 1929-1957. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780197511220.001.0001
Slugan, M., & Terrone, E. (2021). The fiction/nonfiction distinction: documentary studies and analytic aesthetics in conversation. Studies in Documentary Film, 15(2), 107-113. https://doi.org/10.1080/17503280.2021.1923141
Stadel, L. (2014). Lewis Jacobs and American film historiography. Quarterly Review of Film and Video, 31(2), 180-193. https://doi.org/10.1080/10509208.2011.646157
Strelko, O., Pylypchuk, O., Berdnychenko, Yu., Hurinchuk, S., Gamaliia, V., & Sorochynska, O. (2019). Historical milestones of electrotechnical equipment creation for active experiments in the near-earth space by ukrainian scientists. In Proceeding’s 2019 IEEE 2nd Ukraine Conference on Electrical and Computer Engineering, UKRCON 2019, (pp. 1229-1234). Lviv: IEEE. https://doi.org/10.1109/UKRCON.2019.8879983.
Sun, L., Li, J., Wang, Z., Liu, W., Zhang, S., & Wu, J. (2024). Research on the redesign of China’s intangible cultural heritage based on sustainable livelihood - The case of Luanzhou Shadow Play empowering its rural development. Sustainability, 16(11), 4555. https://doi.org/10.3390/su16114555
Thompson, K. M. (2019). The Colour Revolution: Disney, DuPont and Faber Birren. Cinéma & Cie. Film and Media Studies Journal, 19(32), 39-52. Retrieved from https://riviste.unimi.it/index.php/cinemaetcie/article/view/16200
Tverytnykova, E., Radohuz, S., & Gutnyk, M. (2020). Research in the field of mathematical modeling of power assets and systems in Ukraine. In 2020 IEEE KhPI Week on Advanced Technology (KhPIWeek) (pp. 314-318). Kharkiv, Ukraine: IEEE. https://doi.org/10.1109/KhPIWeek51551.2020.9250180
Usai, P. C. (1996). Origins and survival. In G. Nowell-Smith, (Ed.), The Oxford History of World Cinema (pp. 20-30). New York: Oxford University Press. Retrieved from https://citeseerx.ist.psu.edu/document?repid=rep1&type=pdf&doi=337b9626fb7f3b072525a1e70f3bbb999eec736c#page=20
Utterson, A. (2020). Persistent Images: Encountering Film History in Contemporary Cinema. Edinburgh: Edinburgh University Press. https://doi.org/10.1515/9781474440745
Venturi, G. B. (1797). Essai sur les Ouvrages Physico-Mathématiques de Leonardo de Vinci, avec des Fragmens Tirés de ses Manuscrits, Apportés de l'Italie; lu à la Première Classe de l'Institut National des Sciences et Arts. Paris: Duprat. Retrieved from https://play.google.com/books/reader?id=0iEOAAAAQAAJ&pg=GBS.PP6&printsec=frontcover&output=reader&hl=en [in French]
Vermeir, K. (2005). The magic of the magic lantern (1660–1700): on analogical demonstration and the visualization of the invisible. The British Journal for the History of Science, 38(2), 127-159. https://doi.org/10.1017/S0007087405006709
Won, J., & Lee, J. (2016). Shadow theatre: discovering human motion from a sequence of silhouettes. ACM Transactions on Graphics (TOG), 35(4), 1-12. https://doi.org/10.1145/2897824.2925869
Yatskiv, Ya. S. (2022). From the history of space research in Ukraine. 1. The performance of space research as of 1991 year. Space Science and Technology, 28(4), 78–88. https://doi.org/10.15407/knit2022.04.078
Zappe, F. (2020). In the shadow of the “Indeterminate Speech-Act”: The populist politics of rumor in Fritz Lang’s early sound films. European Journal of American Studies, 15(4). https://doi.org/10.4000/ejas.16481
Кількість переглядів: 1839 Кількість завантажень PDF: 784
Авторське право (c) 2024 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
